На Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса. ФОТО

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса стане психологічним трилером

У неділю, 29 квітня, на Хрещатику стартували зйомки нового українського фільму про відомого поета Василя Стуса "Птах душі", передає "Главком".

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса, за словами режисера Романа Бровка, стане психологічним трилером про боротьбу особистості з системою.

 

"Це історія боротьби особистості проти системи з таким питанням: боротися чи прогинатися? Зйомки триватимуть довго, оскільки це складний історичний фільм. Ми будемо їздити по Київській області, знімати цікаві об'єкти, ту ж в'язницю, яка повинна імітувати Пермську колонію, де сидів Стус", - розповів режисер.

 

 
 

Зазначається, що назва фільму "Птах душі" є робочою назвою. І, швидше за все, біографічний фільм буде називатися "Стус". Головного героя - Василя Стуса - зіграє український актор Дмитро Ярошенко. Загальний бюджет кінострічки майже 40 млн грн. Показати "Птаха душі" планують в січні наступного року.

 

"Птах душі" - це метафорична історія, яка розповідає про останні дні життя геніального українського поета-шістдесятника Василя Стуса і про його загадкову смерть у радянському таборі в ніч на 4 вересня 1985-го року. Фільм опише етап становлення Стуса як поета і борця за українську культуру, а також про марні спроби тоталітарної радянської влади спокусити поета продати душу за свободу.



Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.