Розенко закликав продовжити пошуки поховань у Грушовичах

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко закликав розширити археологічні розкопки поховань у Грушовичах на місці зруйнованого пам’ятника УПА із залученням як українських, так і польських фахівців.

Таку думку віце-прем’єр-міністр озвучив УНН, коментуючи результати завершення дослідження поховань у Грушовичах.

 Фото: portalprzemyski.pl 

"Цими розкопками, їхніми результатами щонайменше зруйновано один міф, який запускався, на жаль, у польських ЗМІ про те, що пам’ятник у Грушовичах стояв на порожньому місці, і там начебто ніяких захоронень немає, і що це немає жодного відношення до вшанування пам’яті.

І я дякую польським колегам за те, що вони, власне, допомогли зруйнувати цей міф. Тобто, уже не буде ні в кого суперечок навколо того, що пам’ятник у Грушовичах був якраз зведений на відповідних місцях реальних захоронень, і там були існуючі реальні поховання", - сказав віце-прем’єр.

Тому, вважає Розенко, відповідно до польського законодавства, пам’ятник у Грушовичах повинен належним чином бути легалізованим. І рішення про його знесення, переконаний він, було абсолютно неправильним.

"І в цьому полягає позиція України, що не повинно було бути зруйнування цього пам’ятника, і безумовно було б бажано, щоб польська сторона проявила ініціативу щодо його відновлення, так, як ми це робимо в Україні", - зазначив посадовець.

Водночас Розенко закликав сторони не робити якихось поспішних висновків стосовно того, чи є у Грушовичах реальне захоронення бійців УПА, чи ні.

"Щоби не вийшло так, що спочатку буде розігнана якась теза, а потім її доведеться всім дружно спростовувати. Тому, на мій погляд, зараз мають включитися реальні експерти, мають включитися історики.

І ми готові і по першій, і по другій стороні надати польській стороні відповідний перелік осіб, які б могли без політики, фахово і предметно зробити відповідні дослідження згідно з законами обох країн. І принаймні більш-менш точно встановити: що це за захоронення, кому воно належить і зробити історичний висновок, а не якусь чергову політичну новелу", - сказав він.

У зв’язку з цим віце-прем’єр виступив за продовження дослідження у Грушовичах.

"І навіть я би казав, що не треба зосереджуватися лише на тому місці, можливо, варто дещо поруч зробити якісь заходи щодо проведення досліджень. Тому що очевидно, що там є, судячи з усього, якісь масові захоронення. Я би все-таки продовжував таку ж конструктивну спільну роботу, до якої були б залучені як українські, так і польські фахівці", - зазначив він.

На уточнення УНН про те, чи буде українська сторона наполягати на відновленні пам’ятника УПА у Грушовичах, Розенко відповів:

"Ми це питання не знімали ніколи. Воно є постійно в контексті наших спільних переговорів з польською стороною. На мій погляд, у нас з’явилося зараз більше аргументів для цього, щоби все-таки цей пам’ятник був відновлений.

Але, знову ж таки, я за те, щоб ми відійшли від якихось емоційних рішень і більше рухалися до нормальних спільних процесів. Мені здається, що сам факт спільних польсько-українських робіт щодо проведення першого етапу досліджень є вже позитивним моментом. Це дуже гарний сигнал. Але на цьому зупинятися не потрібно, треба рухатися далі".

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.