АНОНС: Прес-ланч «Святе місце пустим не залишається, або навіщо реформа політики національної пам'яті»

У Києві експерти обговорять значення, хід та перші результати даної реформи.

Про це "Історичній правді" повідомили в центрі "Ейдос".

 

Реформа політики національної пам’яті – одна з найважливіших реформ у гуманітарній сфері країн Центральної та Східної Європи, котрі пройшли через тоталітарне минуле, мала на меті вибудувати суспільний імунітет проти порушень прав людини.

Також на заході йтиметься про вільний доступ до архівів, про погляд на минуле країни як корисний досвід спільноти та чому сьогодні неможливо переписати українську історію.

Спікери:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті

Юрій Макаров, журналіст, телеведучий, документаліст, письменник

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, менеджер групи "Політика національної пам'яті" РПР

Модератор: Віктор Таран, член Ради РПР, голова Центру "Ейдос"

Журналісти матимуть змогу поставити свої запитання та поспілкуватися з учасниками прес-сніданку за чашкою кави.

Щоб взяти участь у прес-сніданку, необхідно зареєструватися за посиланням.

Час: 30 травня, середа, 13:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2

Контакт: Анастасія Голуб, менеджер з комунікацій центру "Ейдос", ag@cpsa.org.ua , тел. 0633607199

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.