Спецпроект

АНОНС: Польсько-українській конфлікт від А до Z. Презентація книжки Богдана Гудя

У Луцьку презентують дослідження відомого львівського історика про польсько-український конфлІкт.

У харківському видавництві АКТА вийшло суттєво доопрацьоване перевидання книжки професора Богдана Гудя. Дослідження вийшло під титулом "З історії етносоціальних конфліктів. Українці і поляки на Надніпрянщині, Волині і в Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст." 

 

Дослідження присвячене важким сторінкам спільного минулого. Одна із головних ліній – історія конфлікту між двома сусідніми народами. Дослідження докладно розбирає причини конфлікту між українцями та поляками.

Ескалація цього конфлікту розпочалася після того, як Польща встала на дорозі української незалежності. Автор особливу увагу приділяє польсько-українському протистоянню у 1918-20 роках та посилення протиріч між поляками і українцями у міжвоєнній Польщі.

Кривавої кульмінації конфлікт між українцями і поляками сягнув під час Другої світової війни. Цей етап і через 75 років потому лишається яблуком незгоди між польським і українськими істориками.

"Богдан Гудь обрав свою власну форму полеміки з польськими колегами коли йдеться про спростування витвореного у польській громадській, а почасти і науковій думці стереотипу "кровожерливості" українців, безапеляційного звинувачення ОУН і УПА в організації "волинської різні", а також методики підрахунку числа її жертв. Він широко використовує суто польські матеріали, які це спростовують, а відтак порівнює їх з українськими," - зазначає у рецензії Віктор Голубко.

"Хоча стрижневим сюжетом книги є конфлікти, варто наголосити на тому, що він ні на йоту не виправдовує злочинних вчинків котрих допустилися супроти поляків українці чи навпаки. На сторінках книги вони знайшли беззастережне засудження і водночас ретельне пояснення причин sine ira et studio".

Презентація відбудеться:

Час: 26 травня, о 14:00

Місце: Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Факультет історії, політології та національної безпеки, ауд. 209

Адреса: Луцьк, вул. Шопена, 24

 Професор Богдан Гудь

Нагадуємо, Богдан Гудь – доктор історичних наук, професор університету Львівського національного університету ім. Івана Франка, автор багатьох досліджень з історії польсько-українських взаємин, зокрема: "Нелегка дорога до порозуміння" (1997), "Українці і поляки. Хто винен?" (2000), "Україно-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект" (2011) та інших.

Читайте також:

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про "геноцид" на Волині вигідні Росії"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.