Спецпроект

АНОНС: Польсько-українській конфлікт від А до Z. Презентація книжки Богдана Гудя

У Луцьку презентують дослідження відомого львівського історика про польсько-український конфлІкт.

У харківському видавництві АКТА вийшло суттєво доопрацьоване перевидання книжки професора Богдана Гудя. Дослідження вийшло під титулом "З історії етносоціальних конфліктів. Українці і поляки на Надніпрянщині, Волині і в Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст." 

 

Дослідження присвячене важким сторінкам спільного минулого. Одна із головних ліній – історія конфлікту між двома сусідніми народами. Дослідження докладно розбирає причини конфлікту між українцями та поляками.

Ескалація цього конфлікту розпочалася після того, як Польща встала на дорозі української незалежності. Автор особливу увагу приділяє польсько-українському протистоянню у 1918-20 роках та посилення протиріч між поляками і українцями у міжвоєнній Польщі.

Кривавої кульмінації конфлікт між українцями і поляками сягнув під час Другої світової війни. Цей етап і через 75 років потому лишається яблуком незгоди між польським і українськими істориками.

"Богдан Гудь обрав свою власну форму полеміки з польськими колегами коли йдеться про спростування витвореного у польській громадській, а почасти і науковій думці стереотипу "кровожерливості" українців, безапеляційного звинувачення ОУН і УПА в організації "волинської різні", а також методики підрахунку числа її жертв. Він широко використовує суто польські матеріали, які це спростовують, а відтак порівнює їх з українськими," - зазначає у рецензії Віктор Голубко.

"Хоча стрижневим сюжетом книги є конфлікти, варто наголосити на тому, що він ні на йоту не виправдовує злочинних вчинків котрих допустилися супроти поляків українці чи навпаки. На сторінках книги вони знайшли беззастережне засудження і водночас ретельне пояснення причин sine ira et studio".

Презентація відбудеться:

Час: 26 травня, о 14:00

Місце: Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Факультет історії, політології та національної безпеки, ауд. 209

Адреса: Луцьк, вул. Шопена, 24

 Професор Богдан Гудь

Нагадуємо, Богдан Гудь – доктор історичних наук, професор університету Львівського національного університету ім. Івана Франка, автор багатьох досліджень з історії польсько-українських взаємин, зокрема: "Нелегка дорога до порозуміння" (1997), "Українці і поляки. Хто винен?" (2000), "Україно-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект" (2011) та інших.

Читайте також:

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про "геноцид" на Волині вигідні Росії"

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.