АНОНС: Киян познайомлять із литовськими "лісовими братами"

До 100-річчя відновлення Литовської державності та дня вшанування партизанів, армії та суспільної єдності Литви, Київське товариство литовської культури ім. Майроніса запрошує всіх охочих на відкриту лекцію "Лісові брати: знайомство з литовськими партизанами (1944-1956)".

Хто такі Лісові Брати? Який вигляд мали та як жили у партизанських лісах Литви? 

Що спільного в них та в українських повстанців? Відповіді на ці та інші запитання щодо литовського партизанського руху можнабуде почути на відкритій лекції в музеї Української революції в Києві.

 

Доповідачі:

Юрій Косенко - голова правління ГО "Українська Ініціатива", перекладач, незалежний дослідник, біолог, сходознавець.

Олександра Петраускайте - студентка Києво-Могилянської академії, історик, дослідниця тематики партизанського руху в Литві та Україні.

Мова лекції - українська.

П'ятниця, 25 травня, 19.00

Місце: Музей Української Революції 1917-1921 рр. (вул. Володимирська, 57, Будинок вчителя). 

Організатор: Київське товариство литовської культури ім. Майроніса.

Вхід вільний

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.