В археологічному заповіднику Пліснеськ зловили «чорного археолога»

20 травня трапився неприємний інцидент на території Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ». Співробітники виявили та зафіксували факт незаконних пошукових робіт на території пам’ятки археології національного значення “Городище літописного міста Пліснеськ” поблизу дитинця літописного городища та на курганному могильнику.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 

Під час подальшого обстеження території Володимир Шелеп, директор заповідника, натрапив на невідомого чоловіка, який копав яму та використовував металодетектор.

Під час розмови з ним виявилося, що він приїхав на автомобілі, однак на вимогу зачекати прибуття поліції та встановлення всіх обставин події він зник в невідомому напрямку.

Ідентифікувавши автомобіль і дочекавшись цього чоловіка, була здійснена спроба перешкодити руху авто, однак воно продовжило рух і зникло у невідомому напрямку.

Про факт незаконних дій було повідомлено Бродівське відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області. Поліція за викликом прибула оперативно, однак під час розшукових заходів їм не вдалося виявити зловмисників.

Наразі тривають оперативно-розшукові роботи. Усі матеріали справи передані в поліцію, також повідомлено Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, який виконує функції органу охорони культурної спадщини.

Нагадуємо, що у квітні на Київщині "чорні археологи" розкопали давнє городище.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.