Наші предки були комахоїдами?

Фахівці з Каліфорнійського університету в Берклі (США) провели аналіз геномів 107 різних видів ссавців і прийшли до висновку, що далекі предки людини були переважно комахоїдними.

Про це повідомляє IA ZIK з посиланням на Сегодня.

Фото ілюстративне

 

У багатьох сучасних ссавців вчені виявили фрагменти генів, що відповідають за засвоєння хітину. Генетики припускають, що це нагадування про далекі часи, коли предки багатьох сучасних ссавців, в тому числі і людини, харчувалися комахами. Лише після загибелі динозаврів, які знаходилися на вершині харчового ланцюжка, багато ссавців змінили свій звичний раціон.

Відзначимо, що більш ранні дослідження показали, що у сучасних людей збереглися гени, що дозволяють перетравлювати жуків. Ці ж фрагменти генів є спільними як для людей, так і для інших ссавців, що дозволяє стверджувати: цю характеристику всі ми успадкували від спільних предків – перших плацентарних ссавців.

Відповідно до наукової теорії, в доісторичні часи всі плацентарні ссавці мали набір з п’яти генів, що відповідають за засвоєння хітину. На сьогоднішній день п’ять функціональних генів, що дозволяють перетравлювати хітин і виробляти необхідні для цього шлункові ферменти, збереглися тільки у деяких тварин, наприклад, у броненосців і трубкозубів.

У сучасних бізонів, гібонів і верблюдів зберігся лише один такий робочий ген, а тигри, носороги і білі ведмеді і зовсім обходяться без нього.

Нагадуємо, що в усипальниці Тутанхамона так і не знайшли гробницю Нефертіті.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.