На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку воякам Армії УНР

18 травня зусиллями ГО "Українська Ініціатива" в селі Бережівка (Ічнянський район, Чернігівська область) було відкрито меморіальну дошку на честь борців за незалежність України підполковника армії УНР Семена Скрипки та хорунжого армії УНР Івана Скрипки, які були рідними братами.

Про це повідомляє ГО "Українська Ініціатива".

Фото: ГО "Українська Ініціатива"

Голова правління організації Юрій Косенко розповів присутнім про життєвий шлях Семена Скрипки та про його творчий спадок – статті, присвячені проблемам національно-визвольної боротьби.

Заступник голови правління ГО "Українська Ініціатива" Ольга Тимчишин розповіла про життя й діяльність Івана Скрипки та ще одного вояка армії УНР – О. Корбелецького.

У заході взяли участь керівники відділів освіти та культури Ічнянської РДА С.М. Нагорна та А.М. Волошко відповідно, голова Бережівської сільської ради Олександр Кравець, голова Ічнянської районної ради, член ГО "Українська Ініціатива" Григорій Герасименко, керівник Ічнянського районного осередку організації Віктор Власко, місцеві школярі та громадськість.

Правління організації висловлює подяку органам місцевого самоврядування за сприяння у проведенні зазначеного заходу.

Фото: ГО "Українська Ініціатива"

Семен Скрипка, в одній зі своїх статей, писав: "Ворог наш – лютий, спритний і лукавий, свою розкладову працю проводить обережно, так що не кожен і зрозуміє, чия то праця.

Треба бути і нам обережним і не давати жодної віри яким би то не було чинам чи провокаціям, що прямують до нашого роз'єднання чи мають на меті обезчестити наш рух і змагання перед світом.

Пам'ятаймо, що ми українці, й що Україна кличе нас до єдності, до праці... Свою ту акцію ворог переводить за награбовані гроші. Ми грошей не маємо, зброя наша – свята ідея, глибока віра та витривала праця...

Мусимо всі як один стати до бою, щоб доказати всьому світові, що ми – нація, що всі заходи ворожі є даремні, доказати, що ми прагнемо до здійснення нашого найвищого ідеалу, а не зайняті лише справою власного шлунка...

Ворог-москаль за всяку ціну буде прагнути до поневолення нашого краю. Для нього це – питання життя і смерті".

Нагадуємо, що у Вінниці відкрили виставку "Українська революція 1917-1921 рр. на теренах Поділля".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.