ФСБ зберігає зуби Гітлера. ФОТО

Зуби і коронки, що зберігаються в архівах ФСБ Росії, дійсно належать нацистському диктатору Адольфу Гітлеру. Це встановили французькі вчені. Вони після довгих переговорів отримали доступ до решток.

"Вперше з 1946 року Федеральна служба безпеки Росії і Державний архів Росії дали нам повний доступ до решток, щоб провести незалежний науковий аналіз", - пишуть автори дослідження у науковому журналі European Journal of Internal Medicine, повідомляє Gazeta.ua.

Адольф Гітлер

 

Зуби нацистського лідера передала у скриньці перекладачка при штабі Олена Ржевська.

"Тут у нас немає сейфа. І як жінка, ви з меншою ймовірністю нап'єтеся і втратите їх", - пояснив тоді їй полковник Василь Горбушин.

Гітлер і його дружина Єва Браун наклали на себе руки в одному з бункерів у Берліні 30 квітня 1945 року. Їх спалені рештки незабаром і виявили радянські солдати.

Рештки Гітлера були остаточно знищені в Німеччині 1970 року. Зараз лише обгорілі фрагменти щелепи і кістка черепа з кульовим отвором зберігаються в Росії. 2000 року зуби виставлялися як експонат на виставці, присвяченій 55-річчю закінчення Другої світової війни.

 Зуби Адольфа Гітлера. Фото - МК

Після війни почали ширитись чутки, що Гітлер не помер в Берліні, а втік до Антарктиди чи Південної Америки. Вчені вирішили розвіяти ці теорії.

У березні і липні 2017 роки їм вдалося дослідити зуби і частину черепної коробки імовірно Адольфа Гітлера, які зберігаються у ФСБ і ГАРФ. Вчені провели морфологічне дослідження останків за допомогою електронного мікроскопа і елементного аналізу.

Згідно з медичними записами, на момент смерті у фюрера залишалося лише чотири цілих власних зуба - різці нижньої щелепи. Решта представлені у вигляді металевих протезів та коронок. Ці зуби мають сліди пародонтопатії. У зубах не були виявлені залишки м'ясних волокон - що відповідає відомостями про те, що Гітлер був вегетаріанцем.

 Спалені останки Адольфа Гітлера. Фото з МК

Дослідники встановили повну схожість черепної кістки з рентгенівськими знімками, зробленими лікарями за рік до смерті Гітлера.

Вчені виявили невеликі сині відкладення як на металевій поверхні протезів, так і на емалі зубів. На думку фахівців, вони могли утворитися як від подальшого впливу високої температури, так і в результаті взаємодії прийнятої отрути з металом. Для відповіді на це питання вчені пропонують провести в подальшому більш ретельний елементний аналіз.

"Що стосується елементів щелепи – кістка, зуби і протези, зіставлення з даними з російських архівів з офіційними рентгенограммами Адольфа Гітлера з американських архівів укупі з додатковими історичними свідченнями з обох сторін дає достатньо підстав для ідентифікації решток колишнього нацистського лідера Адольфа Гітлера", - йдеться у висновку дослідників.

Нагадуємо, що у січні мерседес Гітлера хотіли продати на аукціоні.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.