Спецпроект

Інститут національної пам’яті збирає свідчення про Голодомор

УІНП відновлює збір інформації про доброчинців, які рятували людей в роки Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Про це "Історичній правді" повідомили в прес-службі УІНП.

 

У 2018 році, у 85-ті роковини Голодомору 1932-1933 років, Україна й увесь світ вшановує пам’ять мільйонів невинних жертв, цілеспрямовано знищених сталінським режимом.

Інститут відновлює Всеукраїнську акцію "Людяність у нелюдяний час", яка була започаткована у 2009 році. Тоді вперше розпочали почали повертати пам’ять про праведні діяння в роки Голодомору 1932-1933 років.

Мета акції – вшанувати пам’ять осіб, які допомагали вижити постраждалим у роки Голодомору та чинили опір геноцидній політиці. Зібрані історії увійшли до книги "Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору", яка вийшла друком 2013 року.

УІНП відновлює пошуки й закликає всіх, кому відома інформація про доброчинців у роки Голодомору, надсилати матеріали на електронну (uinp@memory.gov.ua) та поштову (01021, м. Київ, вул. Липська, 16) адресу з темою "Людяність у нелюдяний час".

Основною вимогою до матеріалів є достовірність наданої інформації із зазначенням джерел (архівні й опубліковані матеріали, усні та письмові свідчення). Зміст повинен відповідати меті запланованої акції та висвітлювати благородні вчинки рятівників у роки Голодомору.

На основі надісланих матеріалів УІНП планує створити друге доповнене видання книги "Людяність у нелюдяний час". Учасникам акції, матеріали яких увійдуть до збірки "Людяність у нелюдяний час", примірник видання буде презентовано безкоштовно.

Нагадуємо, що 15 травня на Київщині спалили меморіал жертвам Голодомору.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.