Спецпроект

Інститут національної пам’яті збирає свідчення про Голодомор

УІНП відновлює збір інформації про доброчинців, які рятували людей в роки Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Про це "Історичній правді" повідомили в прес-службі УІНП.

 

У 2018 році, у 85-ті роковини Голодомору 1932-1933 років, Україна й увесь світ вшановує пам’ять мільйонів невинних жертв, цілеспрямовано знищених сталінським режимом.

Інститут відновлює Всеукраїнську акцію "Людяність у нелюдяний час", яка була започаткована у 2009 році. Тоді вперше розпочали почали повертати пам’ять про праведні діяння в роки Голодомору 1932-1933 років.

Мета акції – вшанувати пам’ять осіб, які допомагали вижити постраждалим у роки Голодомору та чинили опір геноцидній політиці. Зібрані історії увійшли до книги "Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору", яка вийшла друком 2013 року.

УІНП відновлює пошуки й закликає всіх, кому відома інформація про доброчинців у роки Голодомору, надсилати матеріали на електронну (uinp@memory.gov.ua) та поштову (01021, м. Київ, вул. Липська, 16) адресу з темою "Людяність у нелюдяний час".

Основною вимогою до матеріалів є достовірність наданої інформації із зазначенням джерел (архівні й опубліковані матеріали, усні та письмові свідчення). Зміст повинен відповідати меті запланованої акції та висвітлювати благородні вчинки рятівників у роки Голодомору.

На основі надісланих матеріалів УІНП планує створити друге доповнене видання книги "Людяність у нелюдяний час". Учасникам акції, матеріали яких увійдуть до збірки "Людяність у нелюдяний час", примірник видання буде презентовано безкоштовно.

Нагадуємо, що 15 травня на Київщині спалили меморіал жертвам Голодомору.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.