За розквіту Риму рівень свинцю в Гренландії був найвищим - учені

Учені знайшли зв'язок між розквітом Римської імперії і відкладеннями свинцю в льодах Гренландії

Вік відкладень важкого металу корелює з часом розквіту і падіння стародавніх європейських цивілізацій. 

Міжнародна група вчених під керівництвом оксфордського археолога Ендрю Вілсона виявила в зразках гренландського льоду сліди викидів свинцю, що відбулися між 1100 роком до нашої ери і 800 роком нашої ери.

Свинець потрапляв в атмосферу і переносився з вітрами над Атлантичним океаном в Гренландію. Фото: DRI, phys.org

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, передає УНІАН. Виявилося, що вік відкладень важкого металу корелює з часом розквіту і падіння стародавніх європейських цивілізацій.

Значна частина свинцю потрапляла в атмосферу через видобуток срібла, яке використовувалося для виготовлення монет, після чого він переносився з вітрами над Атлантичним океаном в Гренландію. Тут частинки металу осідали разом з пилом і краплинами води, потрапляючи у льодовики. Це дозволяє встановити зв'язок між рівнями свинцю в льоді й станом економіки тих часів.

Дослідники вивчили рівні свинцю з витягнутих кернів, провівши більше 21 тисячі вимірювань, що охоплюють 1900-літній період. Відзначається, що викиди важких металів збільшувалися ще в 900 роках до нашої ери, коли фінікійці розширювали мережу торговельних маршрутів в західному Середземномор'ї.

Забруднення досягло найвищої точки в період розквіту Римської імперії. Фото: DRI, phys.org

Забруднення досягало найвищої точки в період розквіту Римської імперії (I-II століття нашої ери) - тоді воно було вшестеро більшим, ніж у доримський період (XI століття до н. е.). Лише після 165 року (час епідемії Антонінової чуми) видобуток різко падає на той самий початковий рівень, на якому і залишається на довгі століття.

Зниження концентрації свинцю відбувалося синхронно з епідеміями чуми, а також у часи воєн і політичних криз. Крім того, в останні 80 років існування Стародавнього Риму викиди важкого металу зменшилися майже в чотири рази.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.