За розквіту Риму рівень свинцю в Гренландії був найвищим - учені

Учені знайшли зв'язок між розквітом Римської імперії і відкладеннями свинцю в льодах Гренландії

Вік відкладень важкого металу корелює з часом розквіту і падіння стародавніх європейських цивілізацій. 

Міжнародна група вчених під керівництвом оксфордського археолога Ендрю Вілсона виявила в зразках гренландського льоду сліди викидів свинцю, що відбулися між 1100 роком до нашої ери і 800 роком нашої ери.

Свинець потрапляв в атмосферу і переносився з вітрами над Атлантичним океаном в Гренландію. Фото: DRI, phys.org

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, передає УНІАН. Виявилося, що вік відкладень важкого металу корелює з часом розквіту і падіння стародавніх європейських цивілізацій.

Значна частина свинцю потрапляла в атмосферу через видобуток срібла, яке використовувалося для виготовлення монет, після чого він переносився з вітрами над Атлантичним океаном в Гренландію. Тут частинки металу осідали разом з пилом і краплинами води, потрапляючи у льодовики. Це дозволяє встановити зв'язок між рівнями свинцю в льоді й станом економіки тих часів.

Дослідники вивчили рівні свинцю з витягнутих кернів, провівши більше 21 тисячі вимірювань, що охоплюють 1900-літній період. Відзначається, що викиди важких металів збільшувалися ще в 900 роках до нашої ери, коли фінікійці розширювали мережу торговельних маршрутів в західному Середземномор'ї.

Забруднення досягло найвищої точки в період розквіту Римської імперії. Фото: DRI, phys.org

Забруднення досягало найвищої точки в період розквіту Римської імперії (I-II століття нашої ери) - тоді воно було вшестеро більшим, ніж у доримський період (XI століття до н. е.). Лише після 165 року (час епідемії Антонінової чуми) видобуток різко падає на той самий початковий рівень, на якому і залишається на довгі століття.

Зниження концентрації свинцю відбувалося синхронно з епідеміями чуми, а також у часи воєн і політичних криз. Крім того, в останні 80 років існування Стародавнього Риму викиди важкого металу зменшилися майже в чотири рази.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.