У столиці Чехії назвали міст іменем українського дисидента

У столиці Чеської Республіки Празі пішохідний міст назвали іменем українського дисидента Василя Макуха.

Про це повідомив посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Міст, названий іменем Макуха, з'єднує береги річки Ботич, яка є притокою Влтави, у районі Вршовіце.

Фото: FB Євген Перебийніс

5 листопада 1968 року Василь Макух здійснив акт самоспалення на Хрещатику в Києві на знак протесту проти окупації Чехословаччини радянськими військами та русифікації України.

"Символічно, що Прага прийняла це рішення у рік 50-х роковин Празької весни та трагічних подій серпня 1968 року. Також символічно, що прямо від цього мосту бере свій початок вулиця Українська у Празі.

Віднині чимдалі більше чехів, почувши, що проходять мостом Василя Макуха, дізнаються про цього українського героя, який пожертвував своїм життям заради їхньої свободи", - написав Перебийніс.

Як повідомлялося, в січні 2017 року в Києві Василю Макуху встановили меморіальну дошку.

Більше на цю тему читате в матеріалі "Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.