Зупинку біля київського метро "Почайна" привели у відповідність до назви станції

Автобусну зупинку "Станція метро Петрівка" коло однойменної станції підземки в Києві перейменували на "Станція метро Почайна".

Про це 16 травня повідомила прес-служба "Київпастрансу", передає "УРА-Інформ".

Відповдіний наказ видав Департамент транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації. Зупинка наявна в маршрутах автобусів №№ 21 і 101 та тролейбусів №№ 25, 27, 30, 31 і 34.

Нагадаємо, станцію метро "Петрівка" на "синій" гілці перейменували на "Почайна" у лютому цього року.  Назва "Петрівка" походила від прізвища радянського партійного і державного діяча Григорія Петровського (1878—1958). Як Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (1920—1938) Г. Петровський був одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Нова назва — на честь річки Почайна, в якій, імовірно, відбувалося хрещення Русі князем Володимиром Великим у 988 році. Нині річка майже зникла.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.