АНОНС: Відзначeння Сюргюн. Прогама заходів у Києві

18 травня в Києві День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу візначать мітингом, концертом-реквіємомі показом фільму "Хайтарма".

Усього за кілька днів, упродовж 18-21 травня 1944 року весь кримськотатарський народ був насильницьки виселений радянською владою зі своєї історичної Батьківщини — Криму. 

У результаті етнічної чистки за наказом Сталіна було депортовано 191 044 кримських татар у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Приуралля до республік Середньої Азії. 

 



Після депортації була знищена матеріальна та духовна спадщина кримських татар, конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, запаси продовольства, ліквідовані книгозбірні, закриті бібліотеки, школи, мечеті. Було змінено тисячі історичних назв місцевостей.

12 листопада 2015 Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 

Програма:

Організатори: Міністерство культури України, Міністерство інформаційної політики України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство з питань окупований територій та внутрішньо переміщених осіб України, Меджліс кримськотатарського народу, Державне підприємство "Кримський дім".

Місце: Київ, Софійська площа


16.00 – 16.45 Церемонія відкриття. Виступи офіційних осіб. 

16.45 – 17.15 Концерт-реквієм 

17.30 – 18.30 Всеукраїнський жалобний мітинг.

По завершенню мітингу демонструватимуть художній фільм "Хайтарма" 

У зв'язку з заходами безпеки, організатори просять прибути до 15.30 і мати при собі документ, що посвідчує особу.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.