У Херсоні визначили переможців конкурсу про визвольну боротьбу українців і кримських татар

Призерів визначила конкурсна комісія, що засідала в приміщенні Меджлісу в Херсоні.

Літературний конкурс має назву "Історичні паралелі" і присвячений боротьбі українського і кримськотатарського народів за незалежність і суверенітет проти імперської Росії та тоталітарного режиму СРСР, повідомляє "Радіо Куреш".

Свої твори на цю тему надсилали школярі старших класів і студенти Херсона й Автономної Республіки Крим.

"Роботи за своїм змістом значно насиченіші й осмисленіші. Цього року ми розширили історичний діапазон: ми взяли першу анексію Криму, період козаччини. Ці компоненти, очевидно, зіграли свою роль. Адже на прикладі першої анексії Росією Криму видно паралелі із сьогоднішнім днем. І діти це відчувають", – розповів Ібрагім Сулейманов, голова конкурсної комісії та голова Херсонського міського Меджлісу.

Організатори розповідають, що за чотири роки в конкурсі взяло участь декілька сотень учасників. Багато учасників конкурсу цього річ із самого Херсона. Однак, на жаль, із окупованого Криму вперше не надійшло жодної роботи.

Призові місця розподілилися так:

Перше місце – Денис Кучера, Чистопільська ЗОШ Верхньорогачинського району Херсонської області.

Друге – Лія Мотречко, Херсонський академічний лідцей ім. О. Мішукова при Херсоноському державному університеті.

Третє – Найле Бешхадем, Новоолексіївська ЗОШ № 2, Генічеського району Херсонської області.

На переможців чекають дипломи та призи.

Нагородження відбудеться 17 травня в Херсоні. Після церемонії розпочнеться урок пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і показ фільму "Чужа молитва" (режисер Ахтем Сеїтаблаєв).  Фільм розповідає про молоду кримськотатарську дівчину Саїде Арифову, яка під час Другої світової війни, ризикуючи власним життям, врятувала 88 єврейських дітей-сиріт.

Конкурс "Історичні паралелі" відбувається за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.