У Черкасах змусили зняти форму червоноармійок

На 9 травня у Черкасах член міського виконавчого комітету Діана Тяско викликала поліцію у перукарню, працівниці якої були одягнуті у форму червоноармійок.

Про це повідомляє "Україна молода".

"Перукарки-червоноармійки". Фото: Діана Тяско 

"Вчора о 15 годині гуляли по Хрещатику. Проходячи повз салон краси "БровЭй" побачили біля його приміщення працівниць салону, одягнених у форму Червоної армії та із забороненою символікою – значки та пояси зі серпом і молотом.

Чемно зробили зауваження та попросили зняти заборонену законом України символіку. На жаль, працівники салону почали сваритися, використовуючи типові ватні пред'яви: "Ви вапщє аткуда? Ви што патріоткі? Так пачіму ви нє в АТО? Визивайтє паліцию, єслі ви такіє законнопаслушниє", – написала на своїй сторінці Діана Тяско.

Власник перукарні - Сергій Лисенко. Фото: Діана Тяско

 

Діана каже, що її двічі просити не треба, тож вона викликала поліцію і дякує їй за оперативне реагування. Адже приїхали хвилин через п’ять.

"Ми пояснили ситуацію, вони зайшли в салон спілкуватися з працівниками. Власник, Сергій Лисенко, мене вигнав із салону. Зрозуміло, що в такій ситуації відео знімати не вийшло. Адже сталінолюбів було багато, також були чоловіки, тому ми боялися знімати, аби не дійшло до бійок", – пояснює Діана.

За її словами, поліція провела з перукарками бесіду й повідомила, що працівники "БровЭй" зняли заборонені символи.

Нагадуємо, що Росія просить Львів передати останки спецагента НКВД Миколи Кузнецова.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.