АНОНС: Лекція "Вояк яничарського корпусу середини XVII століття"

У Києві розкажуть та покажуть як виглядали вояки особистих підрозділів володаря Оттаманської Порти.

Про це повідомляє Історичний фестиваль "Цивілізація".

 

Піхотні підрозділи війська султанів були одним із важливих інструментів для нових територіальних завоювань та підтримки могутності Оттаманської Порти, а яничарські підрозділи "яничері очагі" становили ядро військ "капікулу" ("рабів палацу") – особистих підрозділів володаря.

Хоча в XVII столітті пік могутності та слави Оттоманської імперії вже минув, проте її військова міць дозволяла перемагати ворогів та тримати у постійній напрузі сусідів.

Слухачі матимуть нагоду дізнатися про історію створення яничарського війська, а також ознайомитися із реконструкцією строїв, зброї та предметів побуту представника найбільш впізнаваних вояків Сходу, які в XVII столітті були не лише ворогами, а й іноді союзниками козацьких військ.

ЛекторСвятослав Кузьмич, реконструкціяОлександр Клєпінін. Військово-історична група "49-та орта джемаат" (м. Київ).

"49-та орта "джемаат" яничарського корпусу належала до найстаріших підрозділів і, крім участі у постійних бойових діях, формувала гарнізони різних фортець на теренах Оттаманської Порти, зокрема в місті Кам’янець-Подільський після його захоплення султаном у 1672 році.

Проект "Дні військово-історичної реконструкції в НМІУ" – це лекторій інтерактивного формату про побут, обладнання, зброю, уніформу та життя війська в різні історичні періоди – від античності до Другої світової війни.

Учасники проекту – відомі фахівці з військово-історичної реконструкції, воєнної історії, історики костюму та зброї, учасники військово-реконструкторського руху.

Захід проходить за підтримки Національного Музею Історії України – НМІУ, проекту Likбез. Історичний Фронт, та Історичного фестивалю "Цивілізація".

Час: 13 травня, неділя, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Вартість квитка до музею на лекцію – 30 грн.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.