Ряд замків Львівщини хочуть передати МінКульту

У Львівській обласній раді знову заговорили на тему зміни власності на замки. Приводом до цього став лист генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького Тараса Возняка на адресу керівництва обласної ради.

Про це 8 травня 2018 року повідомила член комісії з питань культури та історико-культурної спадщини облради, депутат від ВО "Свобода" Мирослава Бабінська, передає видання "Вголос".

Підгорецький замок. Фото: видання "Вголос"

 

За її словами, на засіданні комісії не було ухвалено рішення з приводу листа директора галереї, однак зрозуміло, що керівництво установи не відмовилося від задуму оформити замки в комунальну власність.

"Текст звернення незрозумілий, зокрема прохання до голови облради "ініціювати спільно з облдержадміністрацією передачу цілісних архітектурних комплексів замків до сфери управління Міністерства культури".

Як може обласна рада ініціювати передачу того, що не є в її власності? Ймовірно, за цим приховується схема майбутнього привласнення цих пам’яток", - зазначила Мирослава Бабінська.

 Мирослава Бабінськавидання "Вголос"

Комісія вирішила провести виїзне засідання з цього приводу, зокрема відвідати кожен об’єкт, про який йдеться в листі.

Нагадуємо, що раніше до порядку денного сесії Львівської облради вносили питання "Про оформлення права власності на об’єкти культурної спадщини", яке передбачало передачу у власність громад національних пам’яток.

У проекті рішення йшлося, щоб на звернення Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького оформити право спільної власності територіальних громад Львівської області в особі Львівської обласної ради на такі об’єкти: Каплиця Боїмів у Львові, башта Святодухівської церкви, будівлі Олеського, Золочівського, Підгорецького замків.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.