Порошенко про РФ: У них цю війну виграв Сталін, у нас – народ

Президент Петро Порошенко впевнений у звільненні окупованих територій та перемозі над країною-агресором.

Про це він сказав, виступаючи з промовою в рамках акції "Перша хвилина миру" 8 травня в Києві – передає "Українська правда".

 Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України

"Жодна війна, на жаль, не може обходитися без жертв і падіння рівня життя. Але для нас рівною мірою є неприйнятними, як капітуляція, так і перемога ціною колосальних і неприпустимих жертв.

Напевно, розсудливий, не авантюрний і відповідальний підхід до звільнення окупованих територій потребуватиме більше часу, але перемога точно неминуча", – заявив Порошенко.

"Ми обов'язково переможемо. І цього разу. Іншою ціною, іншим способом, іншими засобами. Не лише військовими, не лише оборонними, але й політико-дипломатичними", – висловив упевненість він.

Порошенко побажав українцям миру та привітав із Днем пам’яті та примирення.

"Сьогодні ми з гордістю вшановуємо наших найповажніших громадян. Солдатів усіх армій, що перемогли нацистів, учасників українського визвольного руху, трудівників тилу, дітей війни, мучеників нацистських таборів. Усіх, хто витримав нелюдську ношу війни.

Вітаю вас із Днем пам’яті та примирення! Вітаю вас із Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні!", – сказав президент.

Президент підкреслив різницю у відзначенні перемоги над нацизмом між Україною та РФ.

"Лише вдумаймось, наскільки ж по-різному ми бачимо і відзначаємо одну й ту ж дату. У них цю війну виграв Сталін, у нас – народ… Вони святкують у мілітарному угарі, а ми відзначаємо ці дні разом з усією Європою. Ми кажемо: "Ніколи знову". А вони: "Можем повторить".

"Кілька поколінь українців виросли на ретельно відретушованій версії "Вєлікай Атєчєствєннай вайни". За 27 років незалежного буття ми нікого не забули і нічого не зреклися з того, що було правдою.

Але натомість відкрили багато нових сторінок цієї трагічної історії, які раніше від нас старанно приховувались", – зазначив Порошенко.

Порошенко зазначив, що "добре розуміє тих, хто хоче вшанувати пам'ять дідів", але закликав не піддаватися російській пропаганді.

Нагадуємо, що 8 травня у Києві відкрили виставку про українців у таборах Третього Райху.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.