Учені в оригінальний спосіб з'ясували, що їли люди минулого

Учені провели ДНК-аналіз археологічних зразків людських випорожнень із Північної Європи та Близького Сходу і отримали уявлення про те, що їли наші пращури.

Дослідження харчування народів Данії, Нідерландів, Литви, Йорданії і Бахрейну опублікував журнал PLOS ONE, повідомляє Newsweek.

Найраніший зразок випорожнень походить із Бахрейну орієнтовно 500—400 років до н.е. Хоча невідомо, який зразок є "найсвіжішим", той, що з Нідерландів може бути датований найпізніше 1850 роком.

Давні випорожнення можуть дати змогу "по-новому поглянути на паразитизм, раціон та моделі харчування минулих поколінь", — сказав у заяві науковець Університету Копенгагена Мартін Сьое (Martin Søe), один із авторів дослідження.

Оскільки в часи низького рівня гігієни в їжі всюди були паразити, наявність крихітних яєць в екскрементах свідчило про харчування їхніх людських господарів. Хоча більшість ДНК, знайдена у зразках, належить паразитам, які передавалися від людини до людини, значна частина походить від паразитів, яких можна знайти у сирій чи недовареній рибі та свинині.

"Ми бачимо, що [північні європейці] їли багато риби, тому що вони з’їдали рибних стьожкових червів", — сказав Сьое. Данські екскременти XVII століття містили види паразитів, які можна знайти лише в випорожненнях людей, які їли недоварену свинину.

Данські випорожнення епохи вікінгів містили ДНК паразитів, які живуть у свинині, рибі та навіть китах-смугачах.

На додачу, команда дослідників знайшла докази споживання овочів і фруктів — капусти, гороху, суниць — у північноєвропейських зразках. Сліди винограду в голландських зразках та залишки хмелю в датських і литовських випорожненнях наштовхують на висновок, що ці європейці також пили вино й пиво.

Нагадаємо, вчені встановили, що мозок неандертальців був не менший, ніж у кроманьйонців.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.