Неандертальці могли вимерти, бо погано спілкувалися — науковці

Вчені встановили, що мозок неандертальців був не менший, ніж у кроманьйонців. Неандертальці мали відносно невеликі відділи мозочку, пов'язані з мовою і соціальним життям.

Це могло бути причиною їхнього вимирання, повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням науковий журнал Scientific Reports.

"Ми показали, що мозочок у неандертальців були трохи меншим, ніж у кроманьйонців, особливо з правого боку. Як правило, чим більший мозочок у людини, тим краще розвинені її когнітивні здібності і соціальні навички, в тому числі вміння розмовляти. Ці невеликі відмінності могли зіграти вирішальну роль у вимирання неандертальців", — пише Такеру Акадзава з Технологічного університету Коті, Японія і його колеги.

Різні вчені припускають, що неандертальці могли вимерти 50, 45 або 30 тисяч років тому. Прихильники пізніх дат вимирання неандертальців вважають, що в їх зникнення були замішані наші предки. Вони перемогли у конкурентній боротьбі завдяки більш досконалим знаряддям праці, культурі, мові та більшій всеїдності.

Дослідження показують, що неандертальці вміли говорити й не поступалися кроманьйонцям в умінні виготовляти кам'яні рубила, списи і кістяні інструменти. Це змушує багатьох антропологів сумніватися в цих теоріях.

Недавно вчені виявили, що мозок неандертальців розвивався не так, як нервова система сучасних людей. Акадзава і його колеги припустили, що мозок неандертальців міг бути влаштований зовсім не так, як у кроманьйонців.

Щоб перевірити цю ідею, вчені створили усереднену модель мозку людини і порівняли її із зліпком черепної коробки неандертальця.

Для цього зібрали групу з тисячі добровольців, просвітили їх мозок за допомогою МРТ і потім провели аналогічну процедуру з 24 черепами неандертальців. Отримані знімки вчені об'єднали за допомогою комп'ютерних програм і вирахували типовий об'єм всього мозку в цілому окремих регіонів, в тому числі кори, великих півкуль і мозочка.

Ці дані допомогли вченим зрозуміти, як відмінності у розмірах різних частин мозку впливають на розумові здібності, вміння говорити, глибину пам'яті та інші здібності людей. Як виявилося, мозок неандертальців мав кілька унікальних рис, які робили їх несхожими на наших предків.

Великі півкулі у них були більші, ніж у кроманьйонців, а їх задні і бічні відділи мали дещо іншу структуру. Їхній мозочок був помітно меншим, ніж у сучасних людей, особливо його права половина, пов'язана з мовою та спілкуванням.

Все це говорить про те, що наші предки мали трохи вищий рівень інтелекту, краще говорили і більше спілкувалися один з одним, ніж неандертальці.

Як повідомлялося, археологи знайшли скарби епохи данського короля Гаральда І Синьозубого.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.