Неандертальці могли вимерти, бо погано спілкувалися — науковці

Вчені встановили, що мозок неандертальців був не менший, ніж у кроманьйонців. Неандертальці мали відносно невеликі відділи мозочку, пов'язані з мовою і соціальним життям.

Це могло бути причиною їхнього вимирання, повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням науковий журнал Scientific Reports.

"Ми показали, що мозочок у неандертальців були трохи меншим, ніж у кроманьйонців, особливо з правого боку. Як правило, чим більший мозочок у людини, тим краще розвинені її когнітивні здібності і соціальні навички, в тому числі вміння розмовляти. Ці невеликі відмінності могли зіграти вирішальну роль у вимирання неандертальців", — пише Такеру Акадзава з Технологічного університету Коті, Японія і його колеги.

Різні вчені припускають, що неандертальці могли вимерти 50, 45 або 30 тисяч років тому. Прихильники пізніх дат вимирання неандертальців вважають, що в їх зникнення були замішані наші предки. Вони перемогли у конкурентній боротьбі завдяки більш досконалим знаряддям праці, культурі, мові та більшій всеїдності.

Дослідження показують, що неандертальці вміли говорити й не поступалися кроманьйонцям в умінні виготовляти кам'яні рубила, списи і кістяні інструменти. Це змушує багатьох антропологів сумніватися в цих теоріях.

Недавно вчені виявили, що мозок неандертальців розвивався не так, як нервова система сучасних людей. Акадзава і його колеги припустили, що мозок неандертальців міг бути влаштований зовсім не так, як у кроманьйонців.

Щоб перевірити цю ідею, вчені створили усереднену модель мозку людини і порівняли її із зліпком черепної коробки неандертальця.

Для цього зібрали групу з тисячі добровольців, просвітили їх мозок за допомогою МРТ і потім провели аналогічну процедуру з 24 черепами неандертальців. Отримані знімки вчені об'єднали за допомогою комп'ютерних програм і вирахували типовий об'єм всього мозку в цілому окремих регіонів, в тому числі кори, великих півкуль і мозочка.

Ці дані допомогли вченим зрозуміти, як відмінності у розмірах різних частин мозку впливають на розумові здібності, вміння говорити, глибину пам'яті та інші здібності людей. Як виявилося, мозок неандертальців мав кілька унікальних рис, які робили їх несхожими на наших предків.

Великі півкулі у них були більші, ніж у кроманьйонців, а їх задні і бічні відділи мали дещо іншу структуру. Їхній мозочок був помітно меншим, ніж у сучасних людей, особливо його права половина, пов'язана з мовою та спілкуванням.

Все це говорить про те, що наші предки мали трохи вищий рівень інтелекту, краще говорили і більше спілкувалися один з одним, ніж неандертальці.

Як повідомлялося, археологи знайшли скарби епохи данського короля Гаральда І Синьозубого.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.