У Греції знайшли візантійський скарб. ФОТО

Археологи нарахували близько 115 бронзових монет під руїнами будинку в давньогрецькому Коринфі, що пролежали в землі близько 1,5 тисяч років.

Про це повідомляє "Перший запорізький".

Фото: "Вокруг света" 

Скарб датується 600 роком після Р.Х. Археологи з Університету Каліфорнії, які проводили розкопки, відносять найстарішу монету до часу Костянтина Великого (306-337). Але скоріш за все, гроші були заховані під час правління імператора Анастасія Нечестивого, що правив з 491 по 518 рік.

Найбільша загадка для вчених – не те коли був захований скарб, а чому досі він не був знайдений. Монети знаходилися всього в декількох сантиметрах від поверхні землі.

Коринфську гавань кілька разів руйнувала стихія, але жителі відновлювали місто з руїн. Однак найбільш руйнівне лихо, що сталося 1500 років тому, змусило жителів покинути місто. Саме тому власник, ймовірно, не повернувся за грошима.

 Фото: "Вокруг света" 

Неподалік від закопаних скарбів археологи виявили залишки римської базиліки, ймовірно, урядової будівлі. Вона була побудована в кінці першого століття, а значить, відноситься до часу заснування колонії Юлієм Цезарем.

Нагадуємо, що українські вчені пояснили звідки взявся "прибулець" з пустелі Атакама.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.