У Греції знайшли візантійський скарб. ФОТО

Археологи нарахували близько 115 бронзових монет під руїнами будинку в давньогрецькому Коринфі, що пролежали в землі близько 1,5 тисяч років.

Про це повідомляє "Перший запорізький".

Фото: "Вокруг света" 

Скарб датується 600 роком після Р.Х. Археологи з Університету Каліфорнії, які проводили розкопки, відносять найстарішу монету до часу Костянтина Великого (306-337). Але скоріш за все, гроші були заховані під час правління імператора Анастасія Нечестивого, що правив з 491 по 518 рік.

Найбільша загадка для вчених – не те коли був захований скарб, а чому досі він не був знайдений. Монети знаходилися всього в декількох сантиметрах від поверхні землі.

Коринфську гавань кілька разів руйнувала стихія, але жителі відновлювали місто з руїн. Однак найбільш руйнівне лихо, що сталося 1500 років тому, змусило жителів покинути місто. Саме тому власник, ймовірно, не повернувся за грошима.

 Фото: "Вокруг света" 

Неподалік від закопаних скарбів археологи виявили залишки римської базиліки, ймовірно, урядової будівлі. Вона була побудована в кінці першого століття, а значить, відноситься до часу заснування колонії Юлієм Цезарем.

Нагадуємо, що українські вчені пояснили звідки взявся "прибулець" з пустелі Атакама.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.