АНОНС: Виставка «На межі можливого: втеча з острова Узедом»

Яка доля спіткала колишніх в’язнів німецького табору? Де вони знайшли свій останній спочинок? Цьому присвячене музейне розслідування, що приурочене до Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів.

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Фото ілюстративне. Німецький бомбардувальник Heinkel He 111
 

Це дослідження – розповідь про втечу у 1944 р. десяти радянських військовополонених на чолі з Михайлом Дев’ятаєвим із німецького табору поблизу секретного полігону Пенемюнде на острові Узедом, де випробовувалася ракетна зброя: снаряди "ФАУ-1" та ракети "ФАУ-2".

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ

Час: 11 квітня, середа, 13.00

Вхід вільний

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.