АНОНС: Виставка «На межі можливого: втеча з острова Узедом»

Яка доля спіткала колишніх в’язнів німецького табору? Де вони знайшли свій останній спочинок? Цьому присвячене музейне розслідування, що приурочене до Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів.

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Фото ілюстративне. Німецький бомбардувальник Heinkel He 111
 

Це дослідження – розповідь про втечу у 1944 р. десяти радянських військовополонених на чолі з Михайлом Дев’ятаєвим із німецького табору поблизу секретного полігону Пенемюнде на острові Узедом, де випробовувалася ракетна зброя: снаряди "ФАУ-1" та ракети "ФАУ-2".

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ

Час: 11 квітня, середа, 13.00

Вхід вільний

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.