У Прилуках відкрили меморіальну дошку Андрію Лівицькому

5 квітня на будівлі гімназії ім. Г. Вороного № 1 було відкрито меморіальну дошку Президенту УНР в екзилі.

Про це повідомляє військово-історичний клуб "Повстанець" у мережі Facebook.

Фото: Татьяна Зоц 

Дошка встановлена за ініціативи Віктора Моренця та Прилуцького краєзнавчого музею ім. В. І. Маслова на будівлі гімназії, де з 1888 по 1892 рік навчався А. Лівицький.

Виготовлена дошка завдяки ГО "ПАРТІОТ ПРИЛУКИ" в особі Олександра Дуденка.

Довідково. Під час Української революції Андрій Лівицький займав одні з ключових посад в уряді УНР. Насамперед, в січні 1919 року він брав участь в організації та роботі Трудового конгресу, який мав визначити основні віхи розвитку держави, обіймав посади міністра внутрішніх справ, юстиції, заступника голови Ради народних міністрів УНР.

У вересні 1919 року Андрій Лівицький став міністром закордонних справ. В жовтні 1920 року – очолив уряд УНР. У 1926-1954 рр. – Президент УНР в екзилі.

Нагадуємо, що у лютому на Луганщині відкрили меморіальну дошку підполковнику Армії УНР.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.