Музей у Дніпрі отримав колекцію давньогрецьких амфор. ФОТО

Дніпропетровському національному історичному музею імені Яворницького передали колекцію фрагментів давньогрецьких амфор, зібраних на території краю протягом 30 років.

Про це "Радіо Свобода" розповів заступник директора музею з наукових питань Олександр Старік.

 

За його словами, український дослідник давньогрецьких клейм, нікопольчанин Олег Фатєєв передав у фонди музею велику кількість фрагментів амфор із клеймами, ніжок амфор, керамічних прясел, фрагментів ліпних скіфських посудин.

Їхню точну кількість фахівцям ще належить встановити. Більшість предметів походить з околиць селища Капулівка в Нікопольському районі і зібрана на обвалених схилах Каховського водосховища.

Олег Фатєєв збирав їх майже 33 роки свого життя: відшукував сам, купував та вимінював у місцевих жителів, класифікував, вивчав, описував.

 

Як повідомив Олександр Старік, передання зібрання музеєві стало непересічною подією.

"Людина збирала ці експонати фактично все життя. Він їх класифікував, датував, зробив бірочки майже до кожного експоната. Нам не просто передали цінний матеріал, але передали матеріал уже класифікований.

Є інформація, де вони знайдені, що саме це за клеймо, до якого міста-держави належить тощо, бо все це давньогрецькі амфори з різних міст. Це давньогрецький імпорт.

Більшість клейм знайдено на території сучасної Капулівки, де було велике поселення скіфських часів. Саме ці клейми можуть відкрити нам, якими були торговельні зв’язки жителів поселення, хто виробляв ці амфори, клеймо може багато чого сказати. Це буде найбільша така колекція у регіоні, більші, наскільки я знаю, є тільки в музеях Криму", – сказав Олександр Старік.

 

За його словами, найбільш рідкісні і яскраві предмети колекції будуть експонувати в музеї, решту – зберігатимуть у фондах і досліджуватимуть. Фахівці також зможуть реставрувати частину амфор за вцілілими фрагментами.

Нагадуємо, що 3 квітня Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.