In memoriam. Помер член ОУН Михайло Бунь

3 квітня відійшов у вічність член Київського крайового братства вояків ОУН УПА Михайло Бунь – оунівець, політв'язень, громадський діяч, депутат Броварської міськради кількох скликань.

Про це повідомив громадський активіст Олег Слабоспицький у мережі Facebook.

Михайло Бунь. Фото: Роберт Покотило

Михайло Федорович Бунь народився 22 серпня 1932 року у с. Угорники на Івано-Франківщині.

Юнаком 1947 р. вступив до лав ОУН (р), був зв'язковим та інформатором націоналістичного підпілля. Також поширював у рідному селі Угорники агітаційні листівки УПА. Мав псевдо "Богун".

1 лютого 1949 р. – заарештований, а 30 квітня 1949 р. Військовий трибунал військ МВД Станіславської області засудив його за антирадянську діяльність до 25 років виправно-трудових таборів.

1955 р. – амністований. Він відсидів 6 років і 8 місяців. Покарання відбував на мідному руднику м. Джезказган (Казахстан).

Після звільнення працював слюсарем-електриком будинкоуправління, а згодом керуючим будинків у тресті "Станіславліс". У 1959-62 рр. навчався у Львівському лісотехнічному інституті, у 1965 р. закінчив Донецький політехнічний інститут.

З 1965 р. працював у "Будбанку" головним інженером відділу капітального будівництва Ясинуватського райвиконкому Донецької області, згодом начальником кошторисно-договірного відділу Донецького тресту "Сільбуд".

З 1976 р. проживав у м. Бровари Київської області. У 1978-96 рр. працював у союзному тресті "Теплицетехмонтаж". 1983-86 рр. – провідний інженер Всесоюзного об’єднання "Сільгосптехніка" (Москва).

З 1996 р. – завідуючий сектору у відділі капіталального будівництва об'єднання "Діалір" (Київ).

У роки перебудови став одним із засновників Народного Руху України за перебудову, очолює броварський міський осередок НРУ. 1992 р. – реабілітований. Вступає до лав Київського крайового братства вояків ОУН УПА.

Кілька скликань підряд стає депутатом Броварської міської ради. З 2007 р. присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бровари". Удостоєний ордена "За заслуги" ІІІ ступеня.

Прощання відбудеться 5 квітня о 13:00 за адресою: Храм Покрови Пресвятої Богородиці, м. Бровари, вул. Гагаріна 22а.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.