Український вимір на грошах Придністров’я. ФОТО

Що ж спільного між грошима невизнаного Придністров'я та величними постатями української історії?

Про це розповідає Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери для "Бліц-інфо".

"Думаю багато хто з українців чув про самопроголошену Придністровську Молдавську республіку, яку часто називають просто Придністров’я. Але що ж може пов’язувати невизнану республіку з Україною? Напевне треба поглянути на гроші Придністров’я і зрозуміти". – пише Я. Коретчук

Придністровську Молдавську республіку було проголошено 25 серпня 1991 р., як і будь якій країні її були потрібні свої гроші. Тож спочатку нова країна використовувала старі радянські банкноти тільки на них клеїлась марка із номіналом.

Але уже в 1994 р. в республіці з’являється власна валюта – придністровський рубль. Саме в цій серії на банкноті у 50000 рублів з’являється портрет гетьмана Богдана Хмельницького.

 Фото: "Бліц-інфо"

На початку 2001 року в обіг були випущені придністровські рублі нового зразку, які обмінювались на рублі зразку 1994 року у співвідношенні 1 : 100 000. Тож купюра з Богданом Хмельницьким зникає з обігу. Водночас у новій серії на купюрі номіналом у 50 рублів зображено портрет Тараса Шевченка.

 Фото: "Бліц-інфо"

Також українська тематика є присутньою на кількох пам'ятних монетах Придністров'я. Так в серії "Придністров'я - край козацький" 2006-2007 рр. можна побачити монети номіналом в 100 рублів, з портретами отаманів Чорноморського війська, як тих, що командували нащадками запорізьких козаків в Придністров'ї (Сидір Білий, Захарій Чепіга), так і на Кубані (Антін Головатий, Яків Кухаренко).

В серії "Легенди і казки народів Придністров'я" 2006 р. є монета в 100 рублів, що присвячена Івасику-Телесику, з написом українською, правда з помилками.

"Українська тема не є чимось дивним, адже 28,8 % населення ПМР складають українці, тож навіть проросійська влада Придністров’я змушена враховувати цей фактор. В тому числі і щодо грошей" - підсумовує директор музею.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.