Спецпроект

Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору

Рішення про будівництво ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» схвалене Урядом в рамках відзначення 85-х роковин страшної трагедії.

Про це повідомляє УІНП з посиланням на Урядовий портал.

 Володимир Гройсман. Фото: Урядовий портал

Під час заходу 3 квітня прем'єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що "Розбудова Музею – це великий проект, який передбачає будівельні роботи, продовження досліджень, формування великої експозиції, яка розповість всьому світу про те, "що приховували десятиліттями".

Реалізація таких проектів – справа честі, духовності, шани до історії. Це наш фундамент", - сказав Глава Уряду.

За задумом архітекторів, друга черга меморіального комплексу буде "захована" у Дніпровський схил, який наразі укріплюється. Це не змінить ландшафту і збереже ідею музею – як свічки пам'яті. Проект вже погоджено ЮНЕСКО.

Також уже схвалено ескізний проект реконструкції музею кошторисною вартістю близько 772 млн грн.

Спектр запланованих у рамках вшанування заходів – вельми широкий. Він враховує активізацію роботи з міжнародною спільнотою щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Проведення великих виставок і зустрічей – з метою доведення світу масштабів трагедії та Міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам Голодомору у листопаді поточного року.

Нагадуємо, що у лютому в Австралійський парламент внесли пропозицію вшанувати 85-ті роковини Голодомору.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.