У селі на Запоріжжі увічнили бойове братство січових стрільців і вільних козаків. ФОТО

27 квітня в с. Біленьке Запорізького району Запорізької області урочисто відкрили меморіальну дошку, присвячену бойовому братерству Українських січових стрільців та місцевих вільних козаків.

Про це повідомляє департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

Знак установили в рамках історико-краєзнавчого проекту "Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років" завдяки копіткій роботі запорізького історика, керівника дослідницького центру "Спадщина" Юрія Щура.

 

До учасників церемонії відкриття звернувся заступник директора Департаменту Олександр Зубченко: "Ми поступово повертаємо справжню українську історію Запорізького краю, позбавляємося радянських міфів. Маємо знати про подвиг наших земляків, які сто років тому разом із вихідцями із Західної України боронили свободу української землі".

 

До вітань приєдналися голова Запорізької райдержадміністрації Анатолій Васюк, ветеран АТО Тимур Книш, заступник Біленьківського сільського голови Марина Нотанова.

Меморіальну дошку освятив священик Української православної церкви отець Михайло. Пам’ять борців за Україну вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів.

 

ДОВІДКА:

15 квітня 1918 року загін Українських січових стрільців під командуванням Осипа Микитки висадився з пароплава в с. Біленькому.  На пристані солдатів зустріли десятки святково одягнених місцевих жителів.

До Вишиваного приєдналися понад 30 біленьківців. Того ж дня увечері вони рушили вверх по Дніпру та висадились неподалік залізничного вокзалу "Запоріжжя – 1". У ході запеклого бою було знищено майже 400 російських окупантів. З нашого боку загинув стрілець Ярема, п’ятьох українців було поранено. 

Героя поховали на високій козацькій могилі поблизу Біленького. На жаль, на сьогодні через створення Каховського водосховища визначити це місце неможливо.  Тоді ж на похорон героя зійшлися тисячі людей, народний хор під керівництвом сільського вчителя співав "Заповіт".

Докладніше про бої з більшовиками на Запоріжжі :

Українська весна 1918 року на Запоріжжі: боротьба за Олександрівськ

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.