Червоно-чорний прапор поряд із синьо-жовтим на свята – законопроект

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №8207 "Про прапор національної гідності", який регулює використання поряд з державними символами України червоно-чорного прапора.

Про це повідомляє "Оbozrevatel".

 Фото: Громадське телебачення

Відповідний законопроект був поданий в Раду десятьма народними депутатами – представниками "Свободи", "Радикальної партії" і позафракційними.

Законопроект передбачає, що прапор національної гідності встановлюється: на будівлях державних органів України, як центральних, так і місцевих, а також на будівлях органів місцевого самоврядування - в наступні дні:

22 січня (День Незалежності і Соборності України);

20 лютого (День Героїв Небесної сотні);

14 березня (День українського добровольця);

21 травня (День пам'яті жертв політичних репресій);

23 травня (День Героїв);

28 червня (День Конституції України);

24 серпня (День Незалежності України);

14 жовтня (День захисника України й день створення Української повстанської армії);

6 грудня (День Збройних Сил України).

Читайте також:

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.