Спецпроект

Стартувала програма дослідження «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 років»

На презентації програми, що відбулась у Києві 26 квітня, відзначили, що вона має на меті з’ясувати точне число жертв протистояння та назве їх усіх поіменно

Про це повідомляє Український католицький університет.

Ігор Галагіда, Ігор Скочиляс, Владика Борис Гудзяк, Олег Разиграєв. Фото: УКУ

 

"У центрі уваги цього проекту – людина. Хоча це не просто, ми доходимо до розуміння, що нам потрібно від статистики дійти до людини. У цьому проекті будуть підняті теми, які не є не розкритими, але за такою методологією, яка шукає кожну людину, її ім’я, встановлює її родинні зв’язки.

Цей проект працює на переконанні, що ще не запізно реконструювати особову мозаїку цього періоду з увагою до людини і з увагою, яка переходить до молитви", – зазначив Владика Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету.

 Владика Борис Гудзяк, Олег Разиграєв. Фото: УКУ

Проект розпочався 1 квітня і триватиме 4 роки, з можливістю продовження ще на 1 рік. Територіально проект охоплює землі спільного проживання українців і поляків – Волинь, Галичину, а також землі, які тепер є частиною Польщі.

На першому етапі проекту увагу зосередять саме на українських жертвах протистояння. За результатами дослідження у кількох книгах опублікують поіменні списки з ідентифікованими жертвами.

 Обговорення програми дослідження. Фото: УКУ

"Перша книга з’явиться уже осінню цього року. Вона буде присвячена українським жертвам, які загинули на території окупаційного Любинського дистрикту.

За рік спробуємо видати другий том про жертв краківського дистрикту. Коли ідеться про Волинь чи Галичину – тут треба набагато більше часу і на результати цих досліджень потрібно буде трошки почекати", – розповів Ігор Галагіда, професор Ґданського університету.

Методологія проекту базується на зіставленні великої кількості різного роду джерел – архівів, опублікованих матеріалів, спогадів і матеріалів усної історії.

"Ми плануємо працювати з документами українського підпілля, польського підпілля, німецької окупаційної адміністрації. Окрім того маємо багато документів опублікованих – багатотомні літописи УПА, документи Армії крайової.

Також плануємо працювати зі спогадами, матеріалами усної історії – плануємо експедиції, хоча розуміємо, що залишилось дуже мало людей, які пам’ятають ті події. У підсумку такий комплексний підхід дозволить максимально верифікувати і уточнити поіменні списки", – деталізував Олег Разиграєв, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі України.

Ігор Скочиляс, Владика Борис Гудзяк. Фото: УКУ 

"Наш проект переакцентовує увагу від політики до молитви, від вбивць до жертв і це дуже важливо саме з християнської моральної перспективи.

Ми хочемо з застосуванням критичного науково академічного підходу перевести цю моральність з протистояння – інтелектуального, політики пам’яті, інструменталізації політики пам’яті – у академічне русло", – зазначив Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету.

Програма відбувається на базі Центру дослідження українсько-польсько-словаціького пограниччя УКУ і дослідницької програми "Українське ХХ століття" Гуманітарного факультету УКУ.

Дивіться також: 

Волинська проща. У пошуках примирення

Чи був геноцид? Документ із Волині 1943-го

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Інші матеріали на тему "Волинська трагедія"

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.