Історики знайшли свідчення кривавої різанини в шведському селі

Археологи знайшли свідчення того, що 1500 років тому на село Сандбі Борг на шведському острові Еланд напали загарбники.

Вони влаштували різанину та залишили після себе мертві тіла, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Antiquity.

Село на острові винищили загарбники. Фото: Ancient Origins. 

У поселенні було 50 будинків, в яких проживало 200-250 чоловік. Під час розкопок на території трьох будинків дослідники знайшли 26 скелетів зі слідами травм.

У тому числі там були останки п'ятирічної дитини і двомісячного немовляти. Два скелета були частково обвуглені. Один з кістяків належав 15-річному підлітку.

Останки людей виявили і на вулицях. Отримані загиблими травми характерні для зіткнень з противником. Дослідники припускають, що загарбники прибули в село і одночасно вломилися в кілька будинків.

На території села збереглося безліч золотих і срібних прикрас, але абсолютно відсутня зброя. Загарбники могли забрати її в якості трофеїв або данини богам. Письмових або усних згадок про події в цьому селі вчені не виявили, але жителі сусідніх сіл досі обходять це місце стороною.

Нагадуємо, що у квітні археологи знайшли середньовічні скарби епохи Гаральда Синьозубого.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.