Відтепер українські прикордонники відзначатимуть професійне свято 30 квітня

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення Дня прикордонника України 30-го квітня». Глава держави, під час урочистостей з нагоди 100-річчя із Дня створення Корпусу кордонної охорони УНР (ККО), що проходили у столиці на Софійській площі, наголосив, що День прикордонника має бути співзвучним з реальними історичними подіями саме в Україні.

Про це йдеться на офіційному інтернет-представництві Президента України Петра Порошенка.

 Фото: president.gov.ua

Звичайний для всіх травневий День прикордонника, який раніше святкувався 28 травня, походив від Дня прикордонних військ КГБ колишнього СРСР. Але ця історія – не наша, тож саме тому було ухвалено рішення про встановлення нової дати професійного свята українських прикордонників – доречної для незалежної України та обґрунтованими її історією.

Запровадження нової дати святкування професійного свята українських прикордонників здійснюється у контексті проведення декомунізації в нашій державі та низки ефективних і результативних кроків, які були здійснені в Україні за останні чотири роки, які зміцнили нашу національну ідентичність.

Нагадуємо, що наприкінці квітня 1918 року слов’янська група окремої запорізької дивізії армії УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича, звільнивши велику частину Донбасу вийшла на міжнародно визнаний кордон з Росією і тодішнім Доном.

Полковник Сікевич встановив на кордоні земель українських і війська Донського сторожу, дві гармати та під їх салют розгорнув український прапор.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.