АНОНС: Прес-конференція про відзначення 100-річчя Української Держави

Громадський оргкомітет ініціює відзначення 100-річчя Української Держави Павла Скоропадського та оголосить план заходів на 2018 рік.

Про це "Історичній правді" повідомили представники громадського оргкомітету.

 

"Зважаючи на те, що держава самоусунулась від вшанування 100-річчя Гетьманату, а також видатних і знакових подій, пов’язаних із періодом правління Павла Скоропадського, громадські активісти беруть ініціативу на себе і оголошують план заходів та інформаційну кампанію по відзначенню подій і видатних постатей періоду Української Держави 1918 року" - йдеться у повідомленні.

У прес-конференції візьмуть участь:

Олександр Алфьоров – історик, керівник громадської кампанії "Пам'ять Нації";

Олег Слабоспицький – співкоординатор Громадського сектора Євромайдану;

Роман Кулик – співкоординатор Експертного корпусу;

Тиміш Мартиненко-Кушлянський – представник Київської міської організації Меморіал ім. Василя Стуса.

Загалом до громадського оргкомітету на даний момент долучилися:

  • Благодійний фонд "Героїка"
  • ГО "Експертний корпус"
  • Громадський сектор Євромайдану
  • Київська міська організація Меморіал ім. Василя Стуса
  • ГО "Український мілітарний центр"
  • ВГО "Молодіжний Націоналістичний Конґрес"
  • Громадська кампанія "Пам’ять нації"
  • ВГО "Спілка Української Молоді в Україні"

Час: 27 квітня, п’ятниця, 11:00

Місце: прес-центр інформаційного агентства "Главком", вул. Шовковична, 8/20, м. Київ

Контакт: 0966462257 (Олег)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.