АНОНС: Дискусія «Уроки Чорнобиля сьогодні»

Книгарня "Є" та видавництво "Комора" запрошують на дискусію "Уроки Чорнобиля сьогодні: чи можливо "реінтеґрувати" зону".

 

Мова йтиме, зокрема, про відчужені території, психологію травми, переосмислення трагедії – у минулому і сьогодні; про зламані долі та їх представлення в літературі.

Учасники дискусії говоритимуть про художньо-документальний роман нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич "Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього", роман чеського письменника Їржі Гаїчека "Риб'яча кров", що порушує тему затоплених сіл Південної Чехії та повість Маркіяна Камиша "Чормет", що порушує тему життя поблизу зони сьогодні.

Як змінилося суспільство через кілька десятиліть після трагедії, чи можливі залучення відчужених територій та що чекає нас у майбутньому – про це та багато іншого дискутуватимуть учасники:

Оксана Забужко, Володимир В'ятрович, Маркіян Камиша.

Модерує: Олена Гусейнова

Час: 26 квітня, четвер, 18:30

Місце: Книгарня "Є", м. Київ, вул. Лисенка, 3, метро "Золоті ворота"

Контакт: 044 235 88 54, 044 221 05 84

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.