Про 100-річчя підняття прапорів на флоті нагадуватиме соцреклама в Києві. ФОТО

До 100-річчя підняття українських прапорів на Чорноморському флоті і проголошенням його флотом Української Народної Республіки в столиці на сіті-лайтах та білбордах з’явилася соціальна реклама, розроблена Українським інститутом національної пам’яті.

30 плакатів із соціальною рекламою розміщені в Києві завдяки сприянню Київської міської державної адміністрації та Міністерства інформаційної політики. 

"Відзначаючи 100 літній ювілей  Української революції 1917-1921 років, ми відзначаємо ювілеї створення не лише державних інституцій чи державної символіки, але й збройних формувань, які захищали новопосталу державу. 29 квітня 1918 року синьо-жовті прапори було піднято над кораблями Чорноморського флоту. Цей день став  початком творення військово-морських сил України. Нинішні моряки та офіцери, покликані захищати Україну сьогодні, мають пам’ятати про своїх попередників"- наголосив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

 

Побачити соціальну рекламу можна в Голосіївському, Печерському, Дарницькому, Дніпровському, Подільському, Святошинському, Шевченківському та Солом'янському  районах за такими адресами:

Дніпровський р-н, вул. Андрія Малишка ст.м. Дарниця

Шевченківський р-н, вул. Чорновола, 33/30(№1)

Шевченківський р-н, вул. Січових Стрільців (Артема) (проти буд.84, №1)

Солом'янський р-н, вул. Народного Ополчення, 10 (на розподільчий смузі).

Шевченківський р-н, вул. Прорізна, 8

Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 37/2 на зеленій зоні

Голосіївський р-н, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 118 (№1)

Шевченківський р-н, вул. Трьохсвятительська ( проти буд.№7)

Печерський р-н, вул. Алмазова генерала (Кутузова), 18/7

Шевченківський р-н, вул. Льва Толстого, 12(№5)

Подільський р-н, вул. Олени Теліги  ел. опора №214-216

Оболонський р-н, вул. Полярна перед поворотом на вул.Богатирську

Подільський р-н, вул. Сковороди Григорія, 19

Шевченківський р-н, вул. Чорновола /вул. Артема (№3)

Голосіївський р-н, вул. Антоновича (Горького), 25

Подільський р-н, вул. Стеценка 350м до повороту на вул.Міську

Святошинський р-н, Велика

Кільцева дорога /270м за залізничним мостом

Дарницький р-н, вул. Ревуцького /навпроти буд. №22 (розподільча смуга), 165м до вул. Олійника в напрямку просп. Бажана

Шевченківський р-н, вул. Пушкінська, 34 №1

Печерський р-н, вул. Городецького архітектора, 1/3 №1

Печерський р-н, вул. Московська, 21

Голосіївський р-н, Столичне шосе /340мвід повороту на Лісництво

Голосіївський р-н, Столичне шосе /вул. Фестивальна

Шевченківський р-н, пл. Лук`янівська №3

Печерський р-н, вул. Ольгинська, 2/1

Печерський р-н, вул. Коновальця Євгена (Щорса) проти буд.7/9, №2

Шевченківський р-н, вул. Прорізна, 2 №2

Шевченківський р-н, вул. Петлюри (Комінтерну) проти буд.4

Солом'янський р-н, вул. Солом`янська, 16-Б №2

Солом'янський р-н, вул. Дмитра Луценка (біля автостоянки) 

 

Нагадаємо, що 29 квітня 1918 року відбулася надзвичайно важлива історична подія в історії українського флоту. Спираючись на рішення делегатів корабельних команд і настрої українських моряків та офіцерів, весь Чорноморський флот був проголошений флотом УНР і видано наказ урочисто підняти українські прапори.

Це рішення підтримала й виконала абсолютна більшість кораблів Чорноморського флоту. Ті ж команди, що перебували під впливом більшовиків, поспішно евакуювали свої кораблі із Севастополя до Новоросійська. День 29 квітня став справжнім тріумфом національної волі, на довгі роки ставши святом Українського державного флоту.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.