Книжкова новинка «Миколаївщина в часи Української революції»

23 квітня у Миколаєві презентували книгу «Миколаївщина: нариси історії революції 1917-1921 років», яку передадуть у бібліотеки.

Про це повідомляє УІНП з посиланням на Миколаївську ОДА.

 

Книгу видано у 2017 році в рамках обласної Програми підтримки вітчизняного книговидання, книгорозповсюдження та популяризації української книги у Миколаївській області на 2017-2021 роки.

У книзі розглядаються державотворчі процеси на Миколаївщині в добу Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр.

Приділено увагу діяльності армії, флоту, селянському повстанському руху, етнічним, міжнародним, релігійним, освітнім та культурно-просвітницьким аспектам.

Видання розраховане на викладачів, науковців, краєзнавців та всіх, кому цікава історія рідного краю.

Автори: Лариса Левченко (керівник авторського колективу), Юрій Котляр, Олександр Тригуб, Людмила Вовчук, Владислав Пархоменко, Олександр Хаєцький, Ольга Волос, Валерій Єрмілов, Володимир Щукін, Ігор Марцінковський.

Тираж книг найближчим часом буде передано безкоштовно для поповнення фондів бібліотечних закладів області, у тому числі бібліотек навчальних закладів.

Нагадуємо, що недавно книгу про звільнення Криму від більшовиків презентували в Києві та виклали онлайн.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.