20 квітня 1918

Кримський похід Армії УНР увічнили меморіальною дошкою. ФОТО

100-ліття переможної операції українського війська з розмахом відзначили на Херсонщині.

Про це "Історичній правді" повідомили у Благодійному фонді "Героїка".

Меморіальна дошка на честь Запорізької дивізії Армії УНР, яка 100-років тому з боями увійшла до Криму. Фото: Артур Шерстобитов 

Урочисті заходи розпочались 22 квітня на Чонгарі, відвідати який прибула делегація українських науковців та посадовців: представники Постійного Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерства молоді та спорту, Українського інституту національної пам’яті, народні депутати, журналісти і громадські активісти.

Гості завітали на КПВВ "Чонгар", а згодом їх, зі святковим концертом, присвяченим річниці звільнення Криму, зустріла громада с. Чонгар.

Того ж дня на будинку залізничної станції Новоолексіївка відбулось відкриття меморіальної дошки на честь Запорізької дивізії Армії УНР, яка 100-років тому з боями увійшла до Криму.

 Меморіальна дошка на честь Запорізької дивізії Армії УНР, яка 100-років тому з боями увійшла до Криму. Фото: Артур Шерстобитов 

Новий пам’ятний знак, виготовлений коштом благодійного фонду "Героїка", був освячений духовенством УПЦ КП. Віддати шану воякам Армії УНР зібрались представники місцевої громади, Військово-морських сил України, Меджлісу кримськотатарського народу, гості з Києва та Херсона.

Два роки тому, зусиллями фонду, на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом був відкритий пам’ятник "Кримчанам, загиблим у боях за єдність України", присвячений героям сучасної війни за незалежність.

 Святкова громада біля будинку залізничної станції Новоолексіївка. Фото: Артур Шерстобитов

Історична довідка. 100 років тому, впродовж березня-квітня 1918 року, Армія УНР спільно з союзними їй німецькими та австро-угорськими військами звільнила від більшовиків територію Східної та Південної України. Ці події стали важливим етапом в історії Української революції 1917 – 1921 років.

10 квітня 1918 військовий міністр УНР Олександр Жуковський таємно наказав командиру Запорізької дивізії генералу Натієву сформувати Кримську групу, яка мала випередити німецькі війська, зайняти півострів та встановити контроль над Чорноморським флотом.

У ніч з 20 на 21 квітня Кримська група зосередилася у Новоолексіївці, тим часом авангардні частини наблизилися до передових ворожих позицій на Чонгарському півострові.

Вранці 21 квітня ворожі солдати почали мінувати міст, і щоб завадити цьому запорожці відкрили по червоних артилерійський та кулеметний вогонь. Перестрілка тривала весь день.

Пізно вночі 20 запорожців, озброєних ручними кулеметами, на чолі з командиром першої сотні болбочанівського полку Петром Зілинським-Содолем на дрезині проскочили замінований міст, відкривши шлях до Криму двом бронепоїздам Семена Лощенка та Павла Шандрука.

Увечері 22 квітня запорожці увійшли до Джанкою. Так розпочалось звільнення українцями Криму.

Нагадуємо, що на початку квітня у Прилуках відкрили меморіальну дошку Андрію Лівицькому.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.