У Львові відреставрували скелет мамонта. ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні львівським журналістам показали кістяк мамонта. Його реставрацію і монтаж завершили в Державному природознавчому музеї Національної академії наук України.

Відтак до кінця року у музеї відкриють виставку, де цей мамонт, а також опудало волохатого носорога стануть головними артефактами, повідомляє "Гал-інфо".

"Скелет мамонта – це основний експонат виставики "Льодовиковий період", яку музей планує відкрити ще у цьому році. Знайдений він був у 1907 році в с. Старуня Богородчанського району (Івано-Франківська область) під час розробки озокеритної шахти. Вона була у власності німецької фірми "Камп і Мюллер". Тоді на глибині 12,5 метра працівники виявили тушу мамонта", — розповів "Гал-інфо" провідний експерт, завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрій Бокотей.

 

Бокотей розповів, що кістяк належав молодій самці. На момент загибелі їй було 8-10 років:

"Загинула вона в озокеритовій ямі. Важко передбачити, як саме вона туди потрапила, але з в’язкої речовини тварина вже не змогла вибратися вона потонула. Завдяки тому, що нафта та парафіни чудові консерванти, збереглися м’які тканини, шкіра та фрагменти шерсті. Власне, ми маємо зразки її шерсті, мамонтиха була руденькою".

Він додав, що зберігся не лише скелет доісторичної тварини, але й зразки м’яких тканин. Також музейники експонуватимуть шкуру мамонта, яку в той час довелося вилучити у працівників шахти.

Делегація Музею Дідушинських біля решток мамонта, 1907 р., с. Старуня. З архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України

Люди, які натрапили на рештки мамонта, позабирали собі клапті шкіри, яка добре збереглась. Пізніше, коли зі Львова приїхала делегація з музею Дідушицьких, де розташовується музей, фрагменти мамонтової шкури довелося відбирати через суд. 

Також на виставці у вигляді мокрих препаратів експонуватимуть м’які тканин та зразки шерсті.

"У старій експозиції музею мамонт був розміщений в іншому місці. Така позиція була досить невигідною для сприйняття, адже скелет розміщували на нижчому рівні: відвідувачі не мали можливості належно оцінити розмірів знахідки. Це дуже велика тварина, яка жила понад 10 тис. років тому на наших теренах, і ми хотіли б передати її масштаб", додав Бокотей.

Як зазначив пан Бокотей, протягом останніх півроку реставраційна майстерня музею займалася реставрацією основних об’єктів, які будуть представлені в названій експозиції це скелет мамонта та опудало волохатого носорога:

"Основні роботи, які були проведені з об’єктом, це знепилення, адже йому вже понад 100 років. Кістяк був відчищений. Кістки пройшли рентгенівське обстеження, щоб зрозуміти, яка частина кістки є рідною, а яка ще 100 років тому була дороблена за допомогою гіпсу.

Також кожну кістку просочили антигрибковим розчином, щоб унеможливити псування. Скелет дуже подрібили робітники шахти, які його знайшли. Вони не розуміли, що це за тварина, думали, що це віл. Тому кістки заповнили спеціальними розчинами, які укріпили їх".

Він додав, що після проведення такої ґрунтовної реставрації галицький мамонт не потребуватиме втручання фахівців ще найближчі сто років. Вартість реставраційних робіт мамонта та волохатого носорога становить близько півмільйона гривень.

Нагадаємо, що 18 грудня 2012 року урочисто відкрилася перша за 20 років експозиція у Державному природознавчому музеї Національної академії наук України, що у Львові на вул. Театральній, 18. Виставка "Мандрівка у минуле" розповідала відвідувачам історію унікальних знахідок на теренах Галичини – мамонта і волохатого носорога.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.