АНОНС: Історик розповість про "дволиких Янусів" в Академії наук УРСР

21 квітня провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Оксана Юркова виступить із доповіддю "Академічні Януси": Українські історики – секретні співробітники ГПУ–НКВД (1920–1930-і рр.)"

Серед українських істориків – співробітників Академії наук УРСР (до 1937 р. – Всеукраїнська академія наук) у 1920–1930-і роки було чимало тих, хто в різний час та в результаті різноманітних життєвих колізій пішов на співпрацю – добровільну або вимушену – з органами ГПУ-НКВД.

 

Результати роботи цих "секретних співробітників" – "зведення" та "інформаційні повідомлення" – не так давно стали доступні дослідникам завдяки відкриттю в Україні архівів радянських спецслужб.

Хоча офіційних матеріалів про те, хто з істориків писав доноси на своїх колег і друзів, поки що немає, встановити імена сексотів з великою долею ймовірності можна. Про виявлення імен "академічних Янусів" і пропонує поговорити історик Оксана Юркова.

Лекція відбуватиметься в рамках історичного фестивалю "LEGIO Historica".

21 квітня, 11.00

Місце: головний (Червоний) корпус КНУ ім. Т. Шевченка, історичний факультет (вул.Володимирська, 60,ауд. 349)

Вхід вільний.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.