У Львові археологи покажуть тисячолітні писанки

У Львові відбудеться прес-конференція та відкриття виставки «Давній Пліснеськ: від язичництва до християнства».

Про це повідомляє "Гал-Інфо".

 Писанки з Пліснеська. Фото надане Історико-культурним заповідником "Давній Пліснеськ".

На виставці археологи презентуватимуть найцікавіші знахідки з давньослов’янського городища Пліснеськ, одного з найбільших центрів Великої Хорватії, площа якого наприкінці Х століття сягала близько 450 га. Це майже у 45 разів більше за тогочасний Київ!

З середини VII cтоліття тут діяло святилище – язичницький культовий центр, де місцеве населення практикувало ритуали з людськими жертвоприношеннями.

З поширенням християнства язичництво не зникає, натомість з’являється явище релігійного синкретизму, тобто двовір’я. Тоді Церква намагалася адаптувати поганські звичаї до християнських канонів.

Так у Пліснеську на місці колишнього капища виникає християнський храм. Маркерами такої подвійної віри були і писанки з Пліснеського городища, які окрім сучасної, відомої нам обрядової функції, у княжу добу слугували язичницькими оберегами. Маючи кульки всередині, вони виконували й роль брязкалець, що були призначені для відлякування злих духів і охорони житла.

Окрім цього, відвідувачі виставки зможуть роздивитися й інші непересічні знахідки: хрестики, писала (стилюси), прикраси та предмети праці, які мають більш як тисячолітню історію.

Довідка: Пліснеський археологічний комплекс – це сукупність різночасових пам'яток, насамперед середньовічної доби, які зараз знаходяться на території та в околицях села Підгірці на Львівщині.

До його складу входять давньослов'янський культовий центр кінця VІІ–Х ст., слов'янське городище ІХ–Х ст., літописне місто ХІІ–ХІІІ ст., згадане у "Слові о полку Ігоревім", курганний могильник ХІ — поч. ХІІ ст., де поховані варязькі дружинники та Підгорецький ("здавна іменований Пліснеський") монастир.

Організатори: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ", Археологічний музей ЛНУ ім. І. Франка, Інститут археології ЛНУ ім. І. Франка.

Час: 2 квітня, понеділок, 12.00

Місце: Прес-центр "Гал-інфо", пл. Міцкевича, 8 (5-ий поверх), м. Львів

Контакт: Віталій Ляска, (097) 128-36-73, v.lyaska@gmail.com; Анна Джунківська, (067) 394-98-93.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.