У Львові археологи покажуть тисячолітні писанки

У Львові відбудеться прес-конференція та відкриття виставки «Давній Пліснеськ: від язичництва до християнства».

Про це повідомляє "Гал-Інфо".

 Писанки з Пліснеська. Фото надане Історико-культурним заповідником "Давній Пліснеськ".

На виставці археологи презентуватимуть найцікавіші знахідки з давньослов’янського городища Пліснеськ, одного з найбільших центрів Великої Хорватії, площа якого наприкінці Х століття сягала близько 450 га. Це майже у 45 разів більше за тогочасний Київ!

З середини VII cтоліття тут діяло святилище – язичницький культовий центр, де місцеве населення практикувало ритуали з людськими жертвоприношеннями.

З поширенням християнства язичництво не зникає, натомість з’являється явище релігійного синкретизму, тобто двовір’я. Тоді Церква намагалася адаптувати поганські звичаї до християнських канонів.

Так у Пліснеську на місці колишнього капища виникає християнський храм. Маркерами такої подвійної віри були і писанки з Пліснеського городища, які окрім сучасної, відомої нам обрядової функції, у княжу добу слугували язичницькими оберегами. Маючи кульки всередині, вони виконували й роль брязкалець, що були призначені для відлякування злих духів і охорони житла.

Окрім цього, відвідувачі виставки зможуть роздивитися й інші непересічні знахідки: хрестики, писала (стилюси), прикраси та предмети праці, які мають більш як тисячолітню історію.

Довідка: Пліснеський археологічний комплекс – це сукупність різночасових пам'яток, насамперед середньовічної доби, які зараз знаходяться на території та в околицях села Підгірці на Львівщині.

До його складу входять давньослов'янський культовий центр кінця VІІ–Х ст., слов'янське городище ІХ–Х ст., літописне місто ХІІ–ХІІІ ст., згадане у "Слові о полку Ігоревім", курганний могильник ХІ — поч. ХІІ ст., де поховані варязькі дружинники та Підгорецький ("здавна іменований Пліснеський") монастир.

Організатори: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ", Археологічний музей ЛНУ ім. І. Франка, Інститут археології ЛНУ ім. І. Франка.

Час: 2 квітня, понеділок, 12.00

Місце: Прес-центр "Гал-інфо", пл. Міцкевича, 8 (5-ий поверх), м. Львів

Контакт: Віталій Ляска, (097) 128-36-73, v.lyaska@gmail.com; Анна Джунківська, (067) 394-98-93.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.