АНОНС: Американський музейний експерт зустрінеться з українськими музейниками у Львові

20 квітня Національний музей Революції гідності запрошує на зустріч-дискусію з Елейн Гуріан на тему збереження, інтерпретації та презентації складної історії в музеях.

На зустрічі буде розглянуто виклики, які стоять перед музейними закладами в переосмисленні й представленні складних сторінок історії. Яка роль музеїв у цьому – ретранслювати заполітизовані ідеологеми, поширювати міфи, які існують, або генерувати нові, докопуватися до "правди", висвітлювати позицію однієї сторони чи стати майданчиком для різних поглядів і голосів, бути нейтральними або емоційними у складних ситуаціях суспільної кризи – та як зрештою створити "музей діалогу"?

 

Як музеї справлятимуться з демонстрацією контенту в суспільстві з великою кількістю різних поглядів щодо конкретної теми й у час, коли аудиторія одержує щоразу більший доступ до різних джерел інформації? Чи музейна інтерпретація визнає та виявляє думки, які суперечать їй? Якщо так, то чи допомагає це або, навпаки, чи перешкоджає загальному розумінню теми?

Як музей розрізняє експертів та аматорів? Чи має в музеї бути власний погляд і чи важливіший він за погляди відвідувачів? Про все це зокрема вестиме мову Елейн Гуріан (США), музейний експерт, лектор і тренер, викладач музеології у США, Швеції, Аргентині, Великій Британії та Італії; автор книжки "Цивілізуючи музей".

Захід відбувається у межах проекту "Значущі музеї: у пошуках місця конфліктній історії", покликаного зокрема сприяти українським музейникам у вивченні інноваційних міжнародних практик, критичному переосмисленні власного досвіду й розвиткові сучасних музеологічних підходів при висвітленні складних сторінок історії та запровадженні культури пам’яті.

20 квітня, 18.30

Місце: Центр Митрополита Андрея Шептицького (м. Львів, вул. Козельницька, 4).

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті, Центр митрополита Андрея Шептицького за підтримки Посольства США в Україні та програми академічних обмінів імені Фулбрайта.

Контакти: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

Вхід вільний.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.