In memoriam. Померла колишня перша леді США Барбара Буш

Увечері 17 квітня померла колишня перша леді США Барбара Буш. Дружині 41-го і матері 43-го президента Сполучених Штатів було 92 роки.

Про це повідомляє Радіо "Свобода".

Дружина президента Джорджа Буша-старшого Барбара Буш виконувала обов’язки першої леді в 1989–1993 роках, переймаючись загальною письменністю як основним завданням під час свого перебування в Білому домі.

Подружжя Бушів, які одружилися в 1945 році, мали найдовший шлюб з будь-якої президентської пари США в історії країни.

 Барбара Буш

"У мене була найкраща робота в Америці", – написала Барбара Буш про свій час у Білому домі в мемуарах, виданих 1994 року.

За даними соціологічних опитувань, її популярність часто була більшою, ніж у її чоловіка, 

"Я нікому не загрожую. Це тому, що я для всіх бабуся", – казала вона.

Барбара Буш була лише однією з двох американок, хто був дружиною і матір’ю президента. Першою була Ебігейл Адамс.

КГБ УРСР так характеризував Барбару Буш у 1991 році: 

"Барбару Буш вирізняє рівне й доброзичливе ставлення до навколишніх. Вона вдумлива, розважлива в судженнях і оцінках, практична. Висловлюється досить відверто. Їй небайдужа думка про неї інших людей, але вона не прагне справити зовнішнього ефекту.

Барбара Буш розумна, впевнена в собі. Вона не приховує свого віку, майже не вживає косметики, не фарбує волосся, не  користується в підборі вбрань послугами модельєрів-знаменитостей, але вдягається елегантно й зі смаком. Носить сукні 50-52 розміру. Щоденно хоча б годину приділяє фізичним вправам. Невибаглива в їжі, любить китайську кухню.

Барбара Буш бере участь у благодійній діяльності по боротьбі з раком, є почесною головою Американського товариства лейкемії, входить у ради керівників інших організацій, проявляє стурбованість становищем дітей, цікавиться проблемами СНІДу, бездомних, громадянськими правами. Барбара Буш відвідує лікарні для дітей із тяжкими захворюваннями, притулки для бездомних".

Продовження читайте в матеріалі:

Енергійний, працездатний і терплячий. Профайл Джорджа Буша Старшого в КГБ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.