АНОНС: Блаженніший Святослав презентує виставку "УГКЦ – час випробувань" у музеї Другої світової

19 квітня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація виставки "УГКЦ – час випробувань".

Виставка музейними засобами відтворює ключові події на тернистому шляху до відродження церкви, віддає данину пам’яті священикам і вірянам-греко-католикам.

Акцент зроблено на життєписах греко-католицьких єпископату та священиків, які здійснювали душпастирську діяльність під час радянської та нацистської окупацій Галичини.

 

Незважаючи на широку кампанію з переслідування, залякування, дискредитації греко-католицького духовенства, звинувачення у зв’язках із націоналістичним підпіллям, духовні отці забезпечили існування Церкви в надскладних історичних обставинах, зберегли можливість для своїх вірних здійснювати релігійні практики, рятували євреїв під час нацистської окупації,надавали допомогу повстанцям.

Науковці під час численних відряджень по крихтах збирали оригінальні матеріали. Вони є свідченням глибокої християнської віри та незламної відданості своїй Церкві й народу. Дотепер їх приховували в родинних й особистих колекціях. Ці експонати широкому загалу представлені вперше.

Унікальні артефакти митрополита Андрея Шептицького та о. Климентія Шептицького, патріарха Йосифа Сліпого, владики Володимира Стернюка та інших для експонування надав директоро Музею Митрополита Андрея Шептицького Львівської архієпархії УГКЦ о. Севастіяном. 

На виставці також представлені документи з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Центрального державного архіву громадських об’єднань України.

У відкритті візьмуть участь: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, науковці, архівісти та студентська молодь.

19 квітня, 11.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України у Другійсвітовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Організатори: Міністерство культури України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Музей Митрополита Андрея Шептицького, Галузевий державний архів Служби безпеки України та Центральний державний архів громадських об’єднань України.

Вхід вільний.

Акредитація ЗМІ: 097-168-86-57, Жанна Очеретяна, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.