АНОНС: Кияни закликатимуть Київраду ухвалити рішення про археологічний музей на Поштовій площі

17 квітня в Київській міській раді відбудеться голосування щодо поверення частини Поштової площі у власність міста. Активісти закликають на акцію на підтримку цього рішення.

Ідеться про ділянку Поштової площі, на якій археологи знайшли квартал середньовічного Києва ХІ-ХІІ ст. Розкопки проводилися в рамках підготовчих робіт до побудови торговельно-розважального центру ТОВ "Хенсфорд-Україна".

Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності 8 листопада 2017 року  ухвалив рішення призупинити будівельні роботи до завершення розкопок і створення музею.

26 грудня 2017 року його підтримала  постійна комісія Київської міської ради з питань власності. Міські депутати одностайно підтримали проект рішення "Про забезпечення збереження пам'ятки археології місцевого значення і розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в Києві".

 

25  січня 2018 року свою одноголосну підтримку створенню археологічного музею на Поштовій висловила й постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. 

Щоб створити музей, згідно з проектом рішення, необхідно припинити договір з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі. Після цього треба прийняти об'єкт незавершеного будівництва в комунальну власність.

Остаточне рішення про це ухвалюватимуть депутати на пленарному засіданні Київради 17 квітня.

"Поштовій площі потрібен кожен. Друже, дуже просимо: відклади роботу, приходь сам, приводь близьких, розповідай усім, кому можливо. Приходь з дітьми!!! Вони повинні побачити, як всі ми разом створюємо нашу справжню історію. Вони повинні зрозуміти, хто є хто в цьому місті. Тому що саме їм в ньому жити", — закликають організатори акції Аннабелла Моріна й Ганна Нароніна. 

17 квітня, вівторок, 12.00

Місце: Київська міська рада (вул. Хрещатик, 36) Акція буде проходити і на вулиці, і в кулуарах Київради на 4 поверсі.

Організатор: "Збережи старий Київ". 

Для участі в акції необіхдно зголоситися в приватні повідомлення Аннабеллі Моріній у "Фейсбуці".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.