АНОНС: Кияни закликатимуть Київраду ухвалити рішення про археологічний музей на Поштовій площі

17 квітня в Київській міській раді відбудеться голосування щодо поверення частини Поштової площі у власність міста. Активісти закликають на акцію на підтримку цього рішення.

Ідеться про ділянку Поштової площі, на якій археологи знайшли квартал середньовічного Києва ХІ-ХІІ ст. Розкопки проводилися в рамках підготовчих робіт до побудови торговельно-розважального центру ТОВ "Хенсфорд-Україна".

Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності 8 листопада 2017 року  ухвалив рішення призупинити будівельні роботи до завершення розкопок і створення музею.

26 грудня 2017 року його підтримала  постійна комісія Київської міської ради з питань власності. Міські депутати одностайно підтримали проект рішення "Про забезпечення збереження пам'ятки археології місцевого значення і розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в Києві".

 

25  січня 2018 року свою одноголосну підтримку створенню археологічного музею на Поштовій висловила й постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. 

Щоб створити музей, згідно з проектом рішення, необхідно припинити договір з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі. Після цього треба прийняти об'єкт незавершеного будівництва в комунальну власність.

Остаточне рішення про це ухвалюватимуть депутати на пленарному засіданні Київради 17 квітня.

"Поштовій площі потрібен кожен. Друже, дуже просимо: відклади роботу, приходь сам, приводь близьких, розповідай усім, кому можливо. Приходь з дітьми!!! Вони повинні побачити, як всі ми разом створюємо нашу справжню історію. Вони повинні зрозуміти, хто є хто в цьому місті. Тому що саме їм в ньому жити", — закликають організатори акції Аннабелла Моріна й Ганна Нароніна. 

17 квітня, вівторок, 12.00

Місце: Київська міська рада (вул. Хрещатик, 36) Акція буде проходити і на вулиці, і в кулуарах Київради на 4 поверсі.

Організатор: "Збережи старий Київ". 

Для участі в акції необіхдно зголоситися в приватні повідомлення Аннабеллі Моріній у "Фейсбуці".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.