На Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст. ФОТО

У ніч на 15 квітня під Харковом горіла садиба Шидловських, збудована в 1776—1778 рр.

Ліквідацією вогню займалися чотири оперативні відділення на автоцистернах (20 пожежників) Державної служби з надзвичайних сиутацій, повідомляє Status Quo.

Коли вогнеборці прибули на місце, уже горів дах палацу, перекриття й частина приміщень другого поверху будівлі. 

Фото: sq.com.ua

Ефективному гасінню заважало те, що пожежу помітили не зразу. Пожежників викликали достатньо пізно, тож коли вони прибули, вогонь уже поширився на значну площу садиби - 550 кв. м. Адже перекриття й перегородки в будівлі — дерев’яні, покрівлю виконано з металевих листів по дерев’яних конструкціях, сходові марші також дерев’яні. На додачу, там не було ані внутрішнього, ані зовнішнього протипожежного водогону.

Рятувальники локалізували вогонь о 5:00. Перекриття й дах під дією вогню зруйновані. Причина пожежі невідома. Постраждалих немає, оскільки будівля нежила.

Сучасний вигляд палацу до пожежі. Фото: 100travels.com.ua

ДОВІДКА:

Садиба Шидловських належить до палацово-паркового комплексу Старомерчанської пам’ятки культурної спадщини національного значення.

Її збудували в Старому Мерчику, нині Валківського району, на замовлення Григорія Шидловського (1752—1829), який належав до заможної української родини і був віце-губернатором Харківської губернії. До маєтку в стилі класицизму входили також церква, хліви, службові флігелі й парк лагдшафтного типу на 69 га.

За часів СРСР у палаці розмістився ветеринарний технікум, який переїхав звідти в 1997 р. Відтоді будівля залишалася занедбана й поступово руйнувалася.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.