АНОНС: Презентація книги «Василь Григорович Кричевський: хрестоматія»

Книга є спробою повернення з небуття «золотого» імені українського мистецтва – Василя Григоровича Кричевського: творця національного стилю в архітектурі – українського модерну, прекрасного сценографа, графіка, талановитого художника кіно тощо.

Про це повідомляє Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

 

У рамках вже традиційних "Історичних вправ в Домі Грушевських" охочі матимуть нагоду познайомитися із харківським видавцем Олександром Савчуком, проекти якого вражають і захоплюють читачів вишуканістю і змістом.

Під час зустрічі він повідає про життя та спадщину одного із творців українського модерного стилю – Василя Кричевського. Саме в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського, в експозиції якого продовжує "жити" багатолітня дружба двох Українців, можна детальніше дізнатися про видання Василь Григорович Кричевський.

Перший том двотомовика "Василь Григорович Кричевський: хрестоматія" присвячений періоду творчості видатного українського художника-архітектора з 1891 по 1943 рр.

Видання містить текстові праці В. Г. Кричевського, вибрані розвідки про нього, автобіографічну спадщину, інформацію про персональні виставки митця 1940–1941 рр., архівні біографічні матеріали тощо.

Особливу увагу приділено творчому доробку В. Г. Кричевського: живопису, графіці, декоративно-ужитковому мистецтву, кіносценографії, архітектурі. Значна частина мистецької спадщини майстра публікується вперше.

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, Паньківська, 9, м. Київ

Час: 13 квітня, п’ятниця, 15.00

Контакт: (044) 288-28-82

Вхід за ціною квитка: 25 грн. — дорослий, 10 грн. — пільговий

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.