АНОНС: Презентація книги «Василь Григорович Кричевський: хрестоматія»

Книга є спробою повернення з небуття «золотого» імені українського мистецтва – Василя Григоровича Кричевського: творця національного стилю в архітектурі – українського модерну, прекрасного сценографа, графіка, талановитого художника кіно тощо.

Про це повідомляє Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

 

У рамках вже традиційних "Історичних вправ в Домі Грушевських" охочі матимуть нагоду познайомитися із харківським видавцем Олександром Савчуком, проекти якого вражають і захоплюють читачів вишуканістю і змістом.

Під час зустрічі він повідає про життя та спадщину одного із творців українського модерного стилю – Василя Кричевського. Саме в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського, в експозиції якого продовжує "жити" багатолітня дружба двох Українців, можна детальніше дізнатися про видання Василь Григорович Кричевський.

Перший том двотомовика "Василь Григорович Кричевський: хрестоматія" присвячений періоду творчості видатного українського художника-архітектора з 1891 по 1943 рр.

Видання містить текстові праці В. Г. Кричевського, вибрані розвідки про нього, автобіографічну спадщину, інформацію про персональні виставки митця 1940–1941 рр., архівні біографічні матеріали тощо.

Особливу увагу приділено творчому доробку В. Г. Кричевського: живопису, графіці, декоративно-ужитковому мистецтву, кіносценографії, архітектурі. Значна частина мистецької спадщини майстра публікується вперше.

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, Паньківська, 9, м. Київ

Час: 13 квітня, п’ятниця, 15.00

Контакт: (044) 288-28-82

Вхід за ціною квитка: 25 грн. — дорослий, 10 грн. — пільговий

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.