Вчені розповіли про походження золотого скарбу із Карамболо

Іспанські вчені заявили про те, що загадкові золоті прикраси зі скарбу, який був виявлений недалеко від Севільї, були виготовлені місцевими жителями, а не фінікійцями, як стверджувалося раніше.

Про це повідомляє видання "Багнет".

Скарб із Карамболо. Фото: "Багнет"

Скарб на пагорбі Ель Карамболо був виявлений у 1958 році. Він складається з 21 золотої прикраси ювелірної роботи, загальна вага – близько трьох кілограм. Їх закопали в керамічному горщику, можливо в межах якогось святилища.

Вчені датували скарб з Карамболо періодом 2770-2500 років назад. З моменту знахідки між дослідниками не вщухають суперечки з приводу того, звідки взялися скарби. За однією версією – вони місцевого походження, за іншою – їх привезли фінікійці, які незадовго до цього з'явилися на півострові.

Тепер же вчені з університету Уельви вивчили прикраси з допомогою мас-спектрометра. Також вчені проаналізували співвідношення ізотопів свинцю у сплаві. Різна кількість домішок у сплавах дозволяє приблизно визначити місце походження руди.

І мас-спектрометрії, й ізотопний аналіз показали схожі результати – прикраси з Карамболо були зроблені з місцевого золота, видобутого неподалік. Дослідники припускають, що, можливо, скарби з Карамболо були переплавлені з більш древніх артефактів, які ховали разом з покійними в Валенсіне-де-ла-Консепсьон.

Нагадуємо, що недавно у Греції знайшли візантійський скарб.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.