Спецпроект

В Торонто розпочинається будівництво Меморіалу жертв Голодомору

Відкриття Меморіалу в Канаді планується 21 жовтня 2018 року.

Про це повідомляє Меморіал жертв Голодомору з посиланням на ресурс "Новий Шлях".

 Проект Меморіалу жертв Голодомору в Торонто. Фото: 
Brown + Storey Architects Inc.

Бюджет всього проекту становить 1,5 мільйони доларів. З цієї суми будівництво займе 1,2 млн. доларів, решту буде витрачено на підтримку Меморіалу, церемонію відкриття та освітні проекти для інформування широкого кола осіб про злочин Голодомору-геноциду.

"Проект вже зібрав понад 1,0 млн. доларів і пожертви продовжують надходити від членів української громади в Канаді. Основними меценатами є: Фонд сім'ї Темертей ($ 500 000), Українська кредитна спілка та Кредитна спілка "Будучність" (по $ 100 000 кожна), Фонд ім. Шевченка та Фонд сім'ї Ігнатович (по $ 50 000 кожний) та Джордж і Жан Охрим ($ 25 000 - витрати на скульптуру "Гірка пам'ять дитинства" Петра Дроздовського, яка сьогодні є всесвітньо визнаним символом Голодомору). Також близько 150 осіб пожертвували від $ 1000- $ 25000", - зазначила координатор проекту Оксана Рева.

"Там не буде дуже високого пам'ятника, але це буде місце, куди можна буде прийти і спокійно подумати про жахливий геноцид, що стався в Україні 85 років тому і вшанувати всіх загиблих українців", - наголосила Оксана Рева.

Нагадуємо, що на початку квітня Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.